Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 944/6062/23
провадження № 61-4035 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Яворівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів),
треті особи: Міністерство оборони України, приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Легеда Микола Миколайович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Репецького Віталія Васильовича на постанову Черкаського апеляційного суду від 06 березня 2024 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Яворівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів), треті особи: Міністерство оборони України, приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Легеда М. М., в якому просила визнати не укладеним шлюб між її сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , який зареєстровано 25 березня 2022 року Яворівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 38; зобов`язати відповідача анулювати актовий запис про укладення шлюбу.
У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ловінська С. С. подала до суду заяву про забезпечення позовуу цій справі.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29 вересня 2023 року (протокол № 294/168), ОСОБА_2 , як дружині загиблого старшого солдата ОСОБА_3 , призначено виплату грошової допомоги в розмірі 1/3 частини із загального розміру допомоги 15 000 000 грн - в розмірі 5 000 000 грн, виплати по якій відповідачка отримує з 21 листопада 2023 року. Оскільки такі виплати призначаються виключно членам сім`ї загиблого воїна, а ОСОБА_1 у цій справі оспорюється факт укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству оборони України здійснювати ОСОБА_2 виплати одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до набрання рішенням законної сили.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 10 січня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ловінської С. С. про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Ловінською С. С. заява про забезпечення позову не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, суд звернув увагу на те, що відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції подану заяву повернув заявнику без розгляду.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Катеринопільського районного суду Черкаської області від 10 січня 2024 року скасовано й передано справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що постановляючи ухвалу про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду, суд першої інстанції дійшов помилково висновку, що дана заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету адвоката Ловінської С. С., оскільки в заяві заявник вказала про наявність електронного кабінету ЄСІТС.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У березні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Репецький В. В. подав до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 06 березня 2024 року й залишити в силі судове рішення першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає порушення норм процесуального права, що передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 944/6062/23, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У липні 2024 року матеріали цивільної справи № 944/6062/23 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Репецького В. В. мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував ухвалу суду першої інстанції, при цьому фактично встановивши, що заява про забезпечення позову представника ОСОБА_1 - адвоката Ловінської С. С. подана електронною поштою, не через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему, як того вимагають положення процесуального закону, що, власне, свідчить про обґрунтованість повернення такої заяви без розгляду судом першої інстанції.
Відзив на касаційні скарги не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Репецького В. В. підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.
Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частинами п`ятою, шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заява про забезпечення позову в цій справі надіслана представником ОСОБА_1 - адвокатом Ловінською С. С. на електронну адресу суду першої інстанції. В заяві адвокат Ловінська С. С. вказала про наявність в неї електронного кабінету ЄСІТС. До заяви додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.
Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Отже адвокат Ловінська С. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , могла подати заяву: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 183 ЦПК України.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету
Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Отже, надіславши заяву про забезпечення позову електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», адвокат Ловінської С. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , використала спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Суд першої інстанції, врахувавши вказані норми, правильно визначився із процесуальним наслідком розгляду заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Ловінської С. С. та правильно повернув її без розгляду відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України.
Апеляційний суд на вказані обставини уваги не звернув, у зв`язку із чим скасував законну й обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції .
За таких обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою.
Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Репецького Віталія Васильовича задовольнити.
Постанову Черкаського апеляційного суду від 06 березня 2024 року скасувати, ухвалу Катеринопільського районного суду Черкаської області від 10 січня 2024 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович
_03_03.png)
