Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2024 року
м. Київ
Справа № 183/184/23
Провадження № 51-5942км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000002078 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Суми, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 111-1 КК Українидо покарання у виді арешту на строк 3 місяці з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, на строк 10 років.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватою та засуджено за те, що вона у період тимчасової окупації м. Куп`янська Харківської області, діючи всупереч законам України з метою впровадження стандартів освіти РФ відповідно до трудового договору № 1 від 04 липня 2022 року, який був укладений з начальником відділу освіти створеного окупаційною владою « Куп`янського регіонального центру професійної освіти », з 24 липня 2022 року тимчасово виконувала обов`язки начальника відділу освіти та, діючи з прямим умислом, у вищезазначеному навчальному закладі запровадила російську програму навчання, зокрема учням було видано підручники російською мовою за російськими стандартами освіти, а також закликала інших осіб до співпраці з державою-агресором шляхом направлення вчителям «Куп`янського регіонального центру професійної освіти» повідомлень про співпрацю з окупаційною владою.
Дніпровським апеляційним судом за апеляційною скаргою прокурора вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 в частині призначеного додаткового покарання було скасовано.
Новим вироком від 11 липня 2023 року ОСОБА_6 призначено за ч. 3 ст. 111-1 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти, а також права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування у сфері освіти на строк 10 років. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок апеляційного суду у зв`язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_6 основного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок м`якості, й призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Свою позицію прокурор обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи прокурору в частині призначення засудженій основного покарання у виді позбавлення волі, не врахував, що ОСОБА_6 вчинила злочин проти основ національної безпеки України, що становить особливо велику суспільну небезпеку для держави; здійснювала дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти у період воєнного стану, а тому вважає, що призначене їй основне покарання у виді арешту призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженої через м`якість.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор підтримала подану скаргу.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні нею кримінального правопорушення, правильність кваліфікації її дій й призначення додаткового виду покарання за ч. 3 ст. 111-1 КК України в поданій касаційній скарзі не оспорюються.
Що стосується доводів касаційної скарги про невідповідність призначеного основного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу засудженої через м`якість, то, на думку колегії суддів, вони є обґрунтованими.
Відповідно до положень статей 370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону не дотримався.
На думку колегії суддів Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на положення закону, згідно з якими при вирішенні зазначеного питання суд має належним чином досліджувати й оцінювати всі обставини, які мають значення для справи, та враховувати при призначенні покарання.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що прокурор подав апеляційну скаргу, в якій на обґрунтування своєї позиції щодо незаконності вироку виклав змістовні, конкретні доводи про невідповідність призначеного основного та додаткового покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу винної через м`якість, та просив скасувати вирок місцевого суду й ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 основне покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно з вимогами ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
На думку колегії суддів, поза належною увагою апеляційного суду залишилося те, що ОСОБА_6 вчинила злочин проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку; здійснювала дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти у період воєнного стану, а тому призначене їй основне покарання у виді арешту не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання й не сприятиме виправленню засудженої та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
З урахуванням цього Верховний Суд вважає, що за указаних вище обставин призначення ОСОБА_6 основного покарання у виді арешту є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до м`якості призначеного покараннята невідповідності рішення апеляційного суду вимогам статей 370, 420 КПК України.
Враховуючи викладене, вирок апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
_03_03.png)
