Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2023 року
м. Київ
справа № 759/11932/18
провадження № 51-3731км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, що постановлена в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100080005252, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,раніше неодноразово судимого - останнього разу за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року за ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, звільненого 18 червня 2021 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_6 у тому, що він за детально наведених в обвинувальному акті обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись по бул. Кольцова, 19 в м. Києві, виявив ключі від замка запалення автомобіля «ВАЗ», які залишив при собі. 28 червня 2018 року, приблизно о 03:00, проходячи повз вищевказаного будинку та, маючи при собі ключі від замка запалення автомобіля «ВАЗ», ОСОБА_6 , помітив припаркований, навпроти даного будинку автомобіль «ВАЗ 11173» (державний номерний знак НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_7 . Далі ОСОБА_6 , підійшов до зазначеного автомобіля «ВАЗ 11173» і, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь взятого із собою вищевказаного ключа відкрив водійські двері, проник до салону і, запустивши двигун, поїхав з місця скоєння злочину, тим самим, діючи повторно вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом.
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК і на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) виправдано за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вичинено обвинуваченим.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду прокурор оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується копіями лікарського свідоцтва про смерть № 186 від 12 вересня 2022 року, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 згідно якого ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.к.п. 158-159), та актовим записом про смерть № 471 від 13 вересня 2022 року (т. 2 а.к.п. 163-164).
Встановивши наведені обставини, Київський апеляційний суд ухвалою від 26 жовтня 2022 року залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 289 КК закрив на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку зі смертю обвинуваченого.
Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки в ній не проаналізовані доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення. Також прокурор зазначає, що апеляційний суд, закривши кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 не ухвалив жодного рішення щодо оскарженого в апеляційному порядку вироку місцевого суду. Вважає, що наразі у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 наявні два судових рішення (1) виправдувальний вирок, (2) ухвала про закриття кримінального провадження, які є взаємовиключні та протилежні, що свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
До того ж, прокурор зазначає, що апеляційний суд не вказав у своєму рішенні, чи встановлено факт вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, оскільки, на його думку, для закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю, тобто з нереабілітуючих підстав суд повинен встановити факт вчинення померлою особою кримінального правопорушення.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
Прокурор, навівши відповідні пояснення, підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити на зазначених в ній підставах.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши матеріали кримінального провадження в межах доводів касаційної скарги прокурора Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції дотримався наведених положень процесуального закону.
Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК, кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Як зазначила об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року (справа № 761/33482/16-к), закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю особи, щодо якої здійснюється це провадження, крім випадків, коли воно є необхідним для реабілітації померлого, по суті означає припинення процесуальної діяльності щодо встановлення винуватості особи у вчиненні певного злочину та відмову держави від притягнення її до кримінальної відповідальності й призначення їй покарання. Припинення кримінального переслідування особи, яка померла, дозволяє уникнути надмірного витрачання ресурсів держави, адже продовження такого переслідування виключно заради формального визнання померлого винуватим у вчиненні злочину, як правило, не має жодного практичного сенсу.
Таким чином, закриття кримінального провадження на стадії апеляційного провадження означає припинення подальшої апеляційної процедури.
У цій справі, прокурор не погодившись із виправдувальним вироком щодо ОСОБА_6 оскаржив його до апеляційного суду. Під час апеляційного перегляду ОСОБА_6 помер, у зв`язку з чим апеляційний суд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК, закрив кримінальне провадження у зв`язку зі смертю обвинуваченого.
На обґрунтування свого рішення, апеляційний суд пославшись на положення п. 5 ч. 1 ст. 284, ст. 417 КПК та вищенаведений правовий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зазначив про те, щов разі встановлення обставин, передбачених ст. 284 КПК, суд апеляційної інстанції, за змістом ст. 417 КПК, при вирішенні питання про закриття кримінального провадження скасовує лише обвинувальний вирок чи ухвалу. Зазначена норма не передбачає скасування виправдувального вироку.
Врахувавши те, що у цьому кримінальному провадженні судом першої інстанції ухвалено щодо ОСОБА_6 виправдувальний вирок, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що такий вирок, виходячи із положення ст. 417 КПК, не підлягає скасуванню у зв`язку зі смертю особи, яку виправдали, та відповідно до вказаних положень КПК, встановивши під час апеляційного розгляду, що обвинувачений помер, апеляційний суд уповноважений закрити кримінальне провадження.
Верховний Суд вважає такі висновки апеляційного суду законними, обґрунтованими і вмотивованими, а доводи прокурора про протилежне не переконливими.
До того ж, наведені висновки апеляційного суду повністю узгоджуються із попередньою практикою касаційного суду, де суд касаційної інстанції визнавав обґрунтованими рішення апеляційних судів, якими були закриті кримінальні провадження без скасування виправдувального вироку у разі смерті обвинуваченого. Зокрема це рішення Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі 264/6533/17 (провадження № 51-1126ск20), від 09 березня 2021 року у справі № 761/33490/14-к (провадження № 51-1148ск21), від 08 листопада 2021 року у справі № 761/36227/17 (провадження № 51-5189ск21).
Більше того, в ситуації коли апеляційний суд скасував виправдувальний вирок щодо особи і закрив кримінальне провадження у зв`язку зі смертю обвинуваченого, Верховний Суд зазначив, що рішення апеляційного суду про скасування виправдувального вироку не відповідає вимогам КПК (постанова від 30 серпня 2022 року у справі № 710/466/16-к, провадження № 51-6068км21).
Прокурор у касаційній скарзі не навів жодних мотивів, які б вказували на необхідність відступу Верховним Судом від вищевказаної практики, не знаходить для цього підстав і колегія суддів.
Доводи прокурора про те, що суд апеляційної інстанції не скасував виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 і при цьому постановив нереабілітуюче рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з його смертю, є безпідставними, оскільки реабілітувати особу, щодо якої ухвалено виправдувальний вирок, не потрібно.
Крім того, оскільки виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 , виходячи із положень ст. 417 КПК не підлягає скасуванню у зв`язку зі смертю особи, а підстави для продовження розгляду провадження у зв`язку з необхідністю реабілітації відсутні, закриття кримінального провадження у зв`язку з його смертю, на думку Суду, не свідчить про наявність двох суперечливих судових рішень.
Вказівка прокурора про те, що апеляційний суд не проаналізував у своєму рішенні доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення Верховний Суд вважає неспроможними. Так, положення кримінального процесуального закону передбачають лише один випадок продовження кримінального провадження у випадку смерті особи, щодо якої здійснювалось провадження, - якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого підозрюваного, обвинуваченого (п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК). Натомість, в апеляційній скарзі прокурора йшлося не про реабілітацію померлого, а ставились вимоги про скасування виправдувального вироку щодо ОСОБА_6 та визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК.
Отже, переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність рішення суду апеляційної інстанції та умотивованість його висновків прокурор у касаційній скарзі не навів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були підставами для скасування судового рішення, під час розгляду кримінального провадження в суді касаційної інстанції не встановлено.
Ураховуючи наведене і керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу прокурора необхідно залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
На цих підставах Верховний Суд ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
_03_03.png)
