flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

686/11198/22 від 10.01.2024 Сам по собі факт невизнання Міністерством Оборони України факту смерті особи не надає йому автоматично статусу заінтересованої особи

Державний герб України

 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 

10 січня 2024 року                                                

м. Київ

 

справа № 686/11198/22

провадження № 61-11564св23

 

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),

 

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи:Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції                  (м. Київ), ОСОБА_2 ,

 

особа, яка не брала участі у справі, та подала апеляційну скаргу - Міністерство оборони України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2022 року у складі судді Чевилюк З. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 червня 2023 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В., Ярмолюка О. І.,

 

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання особи померлою.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказала, що з 2008 року вона проживала з  ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу.              

25 лютого 2022 року ОСОБА_3 призваний на військову службу до Збройних Сил України (далі - ЗСУ) відповідно до Указу Президента України                        від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Після 24 березня 2022 року зв`язок із чоловіком було втрачено.

В кінці травня 2022 року від військової частини вона отримала матеріали службового розслідування, які підтверджують факт загибелі ОСОБА_3 на війні. Тіло мертвого чоловіка залишилося на місці трагедії і забрати його не було можливим. Визнання ОСОБА_3 померлим їй необхідно для отримання передбачених законодавством виплат та оформлення спадщини.

З урахуванням уточнень, викладених у заяві про часткову зміну прохальної частини заяви про визнання особи померлою від 22 червня 2022 року, просила оголосити військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживав у АДРЕСА_1 , загиблим ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання військового обов`язку із захисту держави України в російсько-українській війні.

 

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2022 року заяву  ОСОБА_1 задоволено.

Оголошено  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загиблим ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання військового обов`язку із захисту держави України в російсько-українській війні.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заінтересовані особи не висловили заперечень щодо задоволення заяви та встановлення відповідного факту. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні обов`язків військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявниці як члена сім`ї військовослужбовця, тобто відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявниці, а саме: отримання виплат, передбачених законодавством, та оформлення спадщини.      

 

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку Міністерством оборони України як особою, яка не брала участі у справі.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 червня 2023 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.

При вирішенні справи місцевим судом правильно враховано положення статті 46 ЦК України.

Оголошення фізичної особи померлою за загальним правилом може бути після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Водночас, враховуючи конкретні обставини справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події, в даному випадку загибелі                  ОСОБА_3 під час його перебування в автомобілі ГАЗ-66, у який влучив снаряд, випущений з танку російської федерації.

Незалучення до участі у справі в суді першої інстанції в якості заінтересованої особи Міністерства оборони України не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки особа скористалася своїм правом на суд, звернувшись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, яка була розглянута у передбаченому ЦПК України порядку.

 

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У липні 2023 року Міністерство оборони Україниподало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області                     від 16 грудня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 червня 2023 року і ухвалити рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заявлених вимог.

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме частини другої статті 46 ЦК України, щодо визначення строку, зі спливом якого суд може оголосити померлою фізичну особу, яка пропала безвісті у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом.  

 

Провадження у суді касаційної інстанції

29 вересня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 29 вересня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Фаловська І. М., Карпенко С. О.

У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду                                 від 08 листопада 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Фаловська І. М., Карпенко С. О.

30 листопада 2023 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 01 грудня                   2023 року справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Фаловська І. М., Пророк В. В., Карпенко С. О., Ігнатенко В. М.

У зв`язку з перебуванням судді Карпенко С. О. у відпустці, на підставі повідомлення судді Сердюка В. В., розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Олени Грицик від 04 грудня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04 грудня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії суддів: Фаловська І. М., Пророк В.В., Грушицький А. І.,                  Ігнатенко В. М.

У зв`язку з перебуванням судді Пророка В. В. у відпустці, на підставі повідомлення судді Сердюка В. В., розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Олени Грицик від 19 грудня 2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 19 грудня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії суддів: Фаловська І. М., Карпенко С. О., Грушицький А. І.,          Ігнатенко В. М.

Інші учасники справи не скористалися правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.

 

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25 лютого 2022 року призваний на військову службу відповідно до Указу Президента № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію».

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25 лютого 2022 року № 3 старшого солдата запасу ОСОБА_3 призначено на посаду навідника                2 розвідувального відділення 3 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1

За наказом командира військової частини НОМЕР_1 наказано вважати таким, що прибув в оперативне підпорядкування тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 », з 14 березня 2022 року, старшого солдата  ОСОБА_3 , навідника 2 розвідувального відділення 3 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з актом про настання смерті від 08 квітня 2022 року навідник 2 розвідувального відділення 3 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орієнтовно о 10 год. 00 хв., загинув у результаті танкового обстрілу та потрапляння снаряду в автомобіль ГАЗ-66, в якому він перебував. Евакуювати тіло ОСОБА_3 не уявлялося можливим.

Відповідно до акта службового розслідування від 18 квітня 2022 року у                  ОСОБА_3  та інших військовослужбовців, які перебували в автомобілі ГАЗ-66 24 березня 2022 року, в районі сіл Червоне та Пасічне Ізюмського району Харківської області, влучив снаряд, випущений із російського танку, від вибуху якого вони загинули.

Евакуювати тіло  ОСОБА_3  та інших військовослужбовців з місця події не було можливості.

Хмельницьким об`єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки заявницю ОСОБА_1 повідомлено, що старший солдат ОСОБА_3 , 1973 року народження, зник безвісти 24 березня 2022 року під час виконання бойового завдання.

Згідно з довідкою Відділу реєстрації місця проживання від 11 травня 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали та були зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 .

 

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

 

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним критеріям оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є                          справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право                в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Частиною першою статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи,                     а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити                                  в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Частиною третьою статті 42 ЦПК України визначено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав (постанова Верховного Суду у справі № 638/4/19 від 07 квітня 2020 року, провадження                      № 61-18132св19).

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суд, залежно від мети встановлення юридичного факту, зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи чи органи державної влади можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи.

Залучення до участі у справі окремого провадження всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення та виключити можливість появи в майбутньому конкуруючого рішення з іншою заінтересованою особою, а також має на меті повно і всебічно дослідити всі обставини справи.

Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути притягнута до участі у справі окремого провадження, крім вищезазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов`язки.

Чинним законодавством визначено, що до повноважень відділу державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, входить проведення реєстрації смерті.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, що проживав у АДРЕСА_1 , загиблим ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання військового обов`язку із захисту держави України в російсько-українській війні, заявниця визначила, що заінтересованими особами у даній справі є Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ОСОБА_2 (дочка ОСОБА_3 ).  

Пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, що поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їхніх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи впливає оскаржуване судове рішення безпосередньо на інтереси та (або) обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на інтереси та (або) обов`язки заявника, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України як особа, яка не брала участі у справі, у березні 2023 року звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про оголошення особи померлою (загиблою).

Разом з апеляційною скаргою Міністерство оборони України також подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки міністерство не було залучено до участі в справі в якості заінтересованої особи.

Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 08 травня 2023 року поновив Міністерству оборони України строк на апеляційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2022 року та ухвалою від 19 травня 2023 року відкрив провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на зазначене судове рішення.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що Міністерство оборони України з поважних причин пропустило відповідний строк, оскільки воно не брало участі у вирішенні справи та не було залучено до участі в ній.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження                                № 61-41547сво18) міститься висновок про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до положень частин другої, третьої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;                         8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Окреме провадження як вид цивільного судочинства характеризується певною специфікою процесуальної форми, що зумовлена такими особливостями:

1) відсутність спору про право, яка водночас не виключає спору про факт, що полягає в неочевидності його існування;

2) особливий об`єкт судового захисту, яким є охоронюваний законом (законний) інтерес як потреба та прагнення до користування конкретним матеріальним           та (або) нематеріальним благом, що може як опосередковуватися, так і не опосередковуватися певним суб`єктивним правом. Захист охоронюваного законом (законного) інтересу у справах здійснюється шляхом підтвердження судом наявності чи відсутності певного юридичної факту як підстави виникнення, зміни чи припинення неоспорюваних суб`єктивних прав;

3) спеціальна мета - підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

З урахуванням наведеного у справі, яка переглядається, апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про його інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи може Міністерство оборони України у цій справі бути заінтересованою особою, чи впливає рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2022 року на інтереси та (або) обов`язки міністерства, чи тягне за собою обов`язок здійснення Міністерством оборони України якихось дій, зокрема прийняття певних рішень, та чи є у даному випадку спір про право.

Сам по собі факт невизнання певного юридичного факту чи правових наслідків цього юридичного факту державним органом без з`ясування того, що оскаржене судове рішення впливає на суб`єктивні інтереси та обов`язки такого органу, чи може спричинити виникнення обов`язку здійснення ним яких-небудь дій, не надає йому автоматично статусу заінтересованої особи чи особи, інтереси якої порушено ухваленим рішенням, а отже й права на оскарження такого судового рішення в апеляційному порядку.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Апеляційна скарга не містить доводів про те, яким чином рішення суду першої інстанції, оскаржене в апеляційному порядку, впливає на інтереси та (або) обов`язки Міністерства оборони України.

Суд апеляційної інстанції не надав оцінки вказаним обставинам, не з`ясував після відкриття апеляційного провадження чи впливає оскаржуване судове рішення безпосередньо на інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для розгляду по суті апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2022 року.

 

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, зокрема статей 352362 ЦПК України, то оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи апеляційному суду належить перевірити, чи вирішувалося судом першої інстанції питання про інтереси та (або) обов`язки Міністерства оборони України при ухваленні оскаржуваного рішення від 16 грудня 2022 року, якщо ні - закрити апеляційне провадження відповідно до пункту                         3 частини першої статті 362 ЦПК України, якщо так - дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам заяви і відзиву на заяву, ухвалити законне і справедливе судове рішення.

З огляду на установлені процесуальні порушення, допущені судом апеляційної інстанції, Верховний Суд не надає оцінку доводам касаційної скарги Міністерства оборони України щодо неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки розгляд справи не закінчено, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 400409411416419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

 

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 червня 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

ГоловуючийІ. М. Фаловська  СуддіА. І. Грушицький   В. М. Ігнатенко   С. О. Карпенко   В. В. Сердюк