Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Постанова
Іменем України
16 травня 2018 року
м. Київ
справа № 523/17848/16-ц
провадження № 61-7120св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: Одеська міська рада, МуховертОлена Вікторівна,
представник Одеської міської ради - ЧечіткоАндрій Юрійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що він є сином ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1.
Він, як син померлої, є єдиним спадкоємцем першої черги, однак у визначений законом строк заяву про прийняття спадщини не подав, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем, тому вважав, що відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України він є таким, що фактично прийняв спадщину. Крім того, у 2001 році він втратив паспорт громадянина України та ідентифікаційний код, що унеможливлювало звернення до нотаріуса.
Разом з тим, у 2016 році у нього виникла необхідність у розпорядженні спадковим майном, тому він поновив паспорт та ідентифікаційний код і у листопаді 2016 року подав нотаріусу за місцем відкриття спадщину заяву про прийняття спадщини.
Листом від 15 листопада 2016 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу повідомила йому про відсутність можливості видати свідоцтво про право на спадщину у зв'язку з пропуском шестимісячного строку прийняття спадщини, тому ОСОБА_1 просив суд визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними і встановити йому додатковий двомісячний строк для прийняття спадщини за законом, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_6
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2017 року за клопотанням позивача до участі у справі в якості співвідповідача залучено Муховерт О. В.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 06 червня 2017 року у складі судді Аліни С. С. провадження у справі закрито на підставі пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, позивач у справі - ОСОБА_1, помер 23 травня 2017 року, тому, вважаючи, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд закрив провадження у справі.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року апеляційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 закрито на підставі пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що 23 травня 2017 року помер позивач у справі - ОСОБА_1, видана ним довіреність на представництво його інтересів в суді ОСОБА_2 відповідно до пункту 6 частини першої статті 248 ЦК України є припиненою, тому суд на підставі пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року закрив провадження у справі, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 і його представник ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять ухвалу апеляційного суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 248 ЦК України у разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків. Тому ОСОБА_2 як представник ОСОБА_1 з метою захисту прав довірителя та його спадкоємців подав до апеляційного суду скаргу на ухвалу суду першої інстанції. В апеляційній скарзі заявник вказував на те, що на випадок своєї смерті ОСОБА_1 склав заповіт, відповідно до якого усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, заповів ОСОБА_5, до якого відповідно до статті 1276 ЦК України перейшло право на прийняття належної ОСОБА_1 частки спадщини після ОСОБА_6 (спадкова трансмісія). На підставі вказаного заявники вважають, що суди дійшли безпідставного висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва
У квітні 2018 року Муховерт О. В. подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що суди дійшли правильного висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року. Крім того, майнові права ОСОБА_5 цими судовими рішеннями не порушені, з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду він не звертався, заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_1 в установлений законом строк не подав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У частині третій статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Судом установлено, що у грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, позивач у справі - ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до статті 37 ЦПК України 2004 року у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Таким чином, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Пунктом 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Вважаючи, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд першої інстанції закрив провадження у справі.Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на це судове рішення, однак ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 закрито, оскільки суд вважав, що представництво за довіреністю відповідно до пункту 6 частини першої статті 248 ЦК України (у зв'язку зі смертю особи, яка видала довіреність) припинено.
З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.
У даній справі спір між сторонами виник з приводу спадкового майна, яке належало матері ОСОБА_1 - ОСОБА_6
Під час розгляду справи ОСОБА_1 помер.
В обґрунтування апеляційної скарги, представник позивача - ОСОБА_2 вказував на те, що ОСОБА_1 на випадок своє смерті склав заповіт відповідно до якого усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, заповів ОСОБА_5, до якого відповідно до статті 1276 ЦК України перейшло право на прийняття належної ОСОБА_1 частки спадщини після ОСОБА_6 (спадкова трансмісія), тому він є правонаступником ОСОБА_1 і повинен бути залученим до участі у справі.
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статею 608 цього Кодексу.
Процесуальне правонаступництво у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ґрунтується також на нормах статті 1276 ЦК України, згідно з якою якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
З указаного вбачається, що право на спадкування не відноситься до тих прав, які в силу статті 1219 ЦК України є особистими і відносно яких правонаступництво недопустиме, оскільки здійснення цього права не пов'язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.
У частині першій статті 248 ЦК України визначено, що у разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.
Встановлено, що з метою вчинення невідкладних дій, а саме для захисту прав довірителя і його спадкоємця, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, вказуючи на те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво та необхідність залучення до участі у справі правонаступника позивача - його спадкоємця ОСОБА_5 Апеляційний суд на вказані обставини уваги не звернув та не перевірив чи за вказаних обставин зберігає представник свої повноваження за довіреністю у разі смерті особи, яка її видала.
Відповідно до пунктів 1, 2 і 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до прийняття незаконної ухвали, оскаржуване судове рішення відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников Ю. В. Черняк