Хмельницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 301/2470/20

провадження № 51-3693км22

Верховний Судколегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду

у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020075100000144, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 01 березня 2021 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 01 березня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Цивільний позов потерпілої задоволено частково, ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 5000 грн моральної шкоди, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 5500 грн процесуальних витрат, а також вирішено долю речових доказів у провадженні.

За вироком суду першої інстанції, 15 вересня 2020 року близько 16:35 ОСОБА_6 , перебуваючи на території земельної ділянки за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , біля огорожі, яка розділяє його дворогосподарство з дворогосподарством потерпілої ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , у цьому ж селі, на ґрунті особистих неприязних відносин під час сварки, яка виникла між ними, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень схопив три уламки шиферу, який був біля огорожі, та кинув їх у сторону ОСОБА_8 , влучивши їй у потиличну зону голови та в ділянку лівого плеча. Такими діями ОСОБА_6 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше шести днів, та легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше 21 дня.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) за відсутності в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення.

Зазначає, що всупереч вимогам ст. 405 КПК апеляційний розгляд проведено за відсутності обвинуваченого та його захисника, які не були належним чином повідомлені про дату і час судового засідання. Таким чином, було порушено визначене ст. 42 КПК право обвинуваченого на захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вказує, що ухвала апеляційного суду не відповідає приписам статей 372, 419 КПК, оскільки в ній не наведено викладених в апеляційній скарзі доводів, не зазначено мотивів неврахування наданих стороною захисту доказів (відеозаписів), а також не вказано про прийняте судом рішення щодо заявленого в апеляційній скарзі клопотання стосовно призначення комісійної судово-медичної експертизи.

Крім того, захисник вказує про порушення вимог ст. 94 КПК судами першої та апеляційної інстанцій, не погоджується з наданою судами оцінкою доказам у кримінальному провадженні, а також зі встановленими фактичними обставинами провадження.

Вважає, що суди неправильно застосували закон України про кримінальну відповідальність, оскільки в діях засудженого відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, адже він не мав умислу на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень та вчинив інкриміновані йому дії з необережності.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор частково підтримала доводи касаційної скарги, вважала, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на те, що матеріали справи не містять належного повідомлення захисника та засудженого про день, час та місце апеляційного перегляду, натомість заперечила щодо обґрунтованості інших доводів сторони захисту.

Від захисника ОСОБА_7 та від засудженого ОСОБА_6 надійшли клопотання про здійснення касаційного розгляду без їх участі.

Інших учасників судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися, клопотань про особисту участь або відкладення судового засідання від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Як передбачено ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, тому під час розгляду касаційних скарг виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій. Отже, правильність оцінки судами попередніх інстанцій досліджених доказів з точки зору належності та достовірності касаційний суд не перевіряє з огляду на межі розгляду, встановлені ст. 433 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також у рішенні має бути наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За приписами ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 чи ст. 381 цього Кодексу.

Викладені в касаційній скарзі захисника доводи, які зводяться до твердження про те, що сторону захисту не було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, колегія суддів уважає обґрунтованими.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 29 серпня 2022 року апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 без участі останніх.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 21 КПК кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 405 КПК визначено, що апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу. Частиною 4 вказаної норми передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

За приписами статей 342, 345, 405 КПК, суд апеляційної інстанції перед початком судового розгляду повинен з`ясувати, чи вручені судові повістки та повідомлення тим особам, які не прибули у судове засідання.

Тобто закон вимагає від суду апеляційної інстанції з`ясувати причини неприбуття в судове засідання учасників кримінального провадження та вирішити питання про можливість продовження розгляду без учасників, які не з`явилися в судове засідання, або про відкладення судового розгляду.

Згідно з аудіозаписом судового засідання від 29 серпня 2022 року, вирішуючи питання про можливість проведення апеляційного розгляду, апеляційний суд заслухав думку прокурора і на підставі ч. 4 ст. 405 КПК ухвалив проводити апеляційний розгляд без участі обвинуваченого та його захисника.

Суд виходив із того, що, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду шляхом направлення повідомлення електронною поштою, обвинувачений та його захисник не з`явилися в судове засідання, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому, з огляду на відсутність заперечень з боку інших учасників процесу, неприбуття сторони захисту не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Однак, на думку колегії суддів, такий висновок апеляційного суду не є обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. При цьому суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце.

Згідно із ч. 1 ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Проте з матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначених вимог кримінального процесуального закону апеляційний суд не дотримався, а викладені в касаційній скарзі доводи є небезпідставними.

У цих матеріалах міститься повідомлення учасників судового провадження про призначення апеляційного розгляду, на звороті якого наявний запис від імені секретаря судового засідання про повідомлення учасників електронною поштою, а також підпис цієї особи. При цьому відомості про дату, час надіслання повідомлення, адреси електронної пошти учасників, на які його направлено, а також підтвердження щодо факту його направлення, - відсутні.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про отримання обвинуваченим та його захисником також і письмового повідомлення про призначення апеляційного розгляду.

З огляду на те, що сторона захисту у доводах касаційної скарги заперечує той факт, що була повідомлена про день, час та місце судового розгляду, а матеріали справи не містять підтвердження того, що таке повідомлення дійсно мало місце, колегія суддів Верховного Суду не має підстав до спростування відповідних доводів, з огляду на що не вважає обґрунтованим висновок апеляційного суду стосовно того, що повідомлення обвинуваченого та його захисника за вказаних вище обставин є належним для позитивного вирішення питання про проведення апеляційного розгляду без участі обвинуваченого та його захисника.

Спираючись на викладене вище колегія суддів доходить висновку, що розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції було здійснено за відсутності обвинуваченого та його захисника, не повідомлених про дату, час і місце апеляційного перегляду відповідно до вимог процесуального закону.

Вказане невиконання судом апеляційної інстанції вимог ч. 4 ст. 405 КПК позбавило сторону захисту можливості брати участь у судовому розгляді, зокрема, виступити в судових дебатах, які є важливою частиною судового розгляду, де обвинувачений та інші, зазначені в ч. 1 ст. 364 КПК учасники судового провадження виступають із промовами з питань, що підлягають вирішенню судом під час постановлення судового рішення та з метою обґрунтування і доведення переконливості власної процесуальної позиції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що принцип змагальності та принцип рівності сторін є наріжним каменем справедливого судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Відповідно до зазначених принципів кожна зі сторін повинна мати змогу надати власне розуміння справи.

Адекватний захист обвинуваченого як у суді першої інстанції, так і в суді вищої інстанції має вирішальне значення для справедливості в системі кримінального судочинства. Право на публічний розгляд справи буде позбавлене сенсу, якщо сторону, яка бере участь у справі, не сповіщають про судове засідання з таким розрахунком, щоб вона мала можливість з`явитися в суд у тому випадку, якщо особа вирішить скористатися своїм правом, передбаченим національним законодавством (рішення ЄСПЛ від 10 липня 2003 року у справі «Мультиплекс» проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), від 15 березня 2005 року у справі «Яковлєв проти Російської Федерації»).

У рішенні ЄСПЛ від 15 квітня 2015 року у справі «Чопенко проти України» наголошується на тому, що виходячи з гарантій, закріплених у підпункті «с» пункту 3 статті 6 Конвенції, надзвичайно важливим для справедливості системи кримінального судочинства є те, що обвинувачений повинен мати адекватний захист як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді (справа «Лала проти Нідерландів» (Lala v. the Netherlands). Участь представника прокуратури в засіданні суду апеляційної інстанції, на якому не були присутні обвинувачений або його представник, є такою, що порушує право заявника на захист та принцип рівності сторін, що є невід`ємною складовою права на справедливий суд (справи «Бельзюк проти Польщі» (Belziuk v. Poland) і «Піралі Оруджов проти Азербайджану» (Pirali Orujov v. Azerbaijan).

Отже, апеляційний суд допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, адже не вжив належних заходів до забезпечення можливості стороні захисту брати участь і відстоювати в суді свою позицію, що відповідно до приписів ст. 412 КПК є істотним, адже не відповідає гарантіям справедливого судового розгляду, закріпленим у пункті 1 та підпункті «с» пункту 3 статті 6 Конвенції.

Зважаючи на допущене апеляційним судом істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки іншим доводам касаційної скарги, які мають бути предметом перевірки апеляційного суду за правилами глави 31 КПК під час нового апеляційного перегляду.

За таких обставин касаційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, а ухвала апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно усунути наведене вище порушеннята ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення, яке би відповідало вимогам статей 370, 419 КПК.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 Судді: