flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

758/11310/17 від 08.08.2019 року (Відсутність підстав для застосування ч. 4 ст. 309 КК )

Державний герб України

 

 

Постанова                                                  

Іменем України

8 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 758/11310/17

провадження № 51-5977км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду  у складі:

головуючого                                  Шевченко Т.В.,

суддів                                              Голубицького С.С., Маринича В.К.,

за участю:

секретаря судового засідання   Михальчука В.В.,

прокурора                                       Ткачук Г.В.,  

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Крепеля Д.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 6 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 1 лютого 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100070003388, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості згідно зі

ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України),  

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Подільського районного суду м. Києва від 6 вересня

2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого

ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

На підставі пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України суд поклав на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 23 липня

2017 року близько 01:00 в нічному закладі «Closer» на

вул. Нижньоюрківській, 31 у м. Києві у невстановленої слідством особи незаконно придбав за 600 грн. психотропну речовину - амфетамін для власного вживання без мети збуту та почав незаконно її зберігати. Того ж дня близько 05:00 ОСОБА_1 незаконно перевіз психотропну речовину - амфетамін до місця свого проживання.

1 серпня 2017 року близько 18:30 на вул. Почайнинській, 52 у м. Києві

ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції 2 поліетиленових пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно з висновком експерта містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, загальна маса якого становить 0,884 г.  

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 1 лютого 2018 року апеляційну скаргу захисника Крепеля Д.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Крепель Д.І. просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і закрити провадження на підставі ч. 2 ст. 44,

ч. 4 ст. 309 КК України. Стверджує, що під час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_1 надав документи про проходження ним лікування від наркоманії, але суд безпідставно відмовив у звільненні від кримінальної відповідальності останнього на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.  

Позиції учасників судового провадження

Прокурор Ткачук Г.В. просила касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Як видно з касаційної скарги, доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та кваліфікації його дій захисник не оспорює.

Необґрунтованими є доводи захисника щодо незастосування до ОСОБА_1 судами положень ч. 4 ст. 309 КК України, яка передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності особи, котра добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії за дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Обов`язковою умовою для застосування вказаної норми кримінального закону є звернення особи, яка притягується до кримінальної відповідальності

за ч. 1 ст. 309 КК України, до лікувального закладу та проходження лікування від наркоманії.

До закінчення судового розгляду в місцевому суді засуджений не надав жодних доказів для підтвердження початку проходження ним лікування від наркоманії.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 надав висновок наркологічної комісії з наркологічного центру «Ренесанс» від 14 серпня 2017 року про початок стаціонарного курсу лікування та висновок вказаної комісії від 26 вересня

2017 року без печатки, а також контрольну карту диспансерного нагляду за хворим на розлади психіки та особою, яка має розлади психіки внаслідок вживання психоактивних речовин, без дати заповнення та печатки, нібито видану повторно 26 вересня 2017 року Київською міською наркологічною клінічною лікарнею «Соціотерапія».

З метою перевірки зазначених вище даних суд апеляційної інстанції  направив запит до КМНКЛ «Соціотерапія», на який отримав відповідь від 9 січня

2018 року № 25 про те, що ОСОБА_1 за обліковими даними в закладі під наркологічним диспансерним наглядом не перебуває, лікування не проходив, та, відповідно, будь-якої медичної документації щодо нього не оформлено

(а.с. 93).  

Таким чином, під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 також не надав переконливих доказів щодо проходження ним курсу лікування залежності від психотропних речовин під час кримінального провадження у суді першої інстанції.

При перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку суд відповідно до вимог ст. 419 КПК України ретельно перевірив доводи в апеляційній скарзі захисника Крепеля Д.І., дав на них мотивовані відповіді. Зазначив, на яких підставах апеляційну скаргу захисника залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.  

Ураховуючи наведене, колегія суддів не має підстав вважати рішення суду апеляційної інстанції таким, що суперечить нормам процесуального права щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370419 КПК України.

Отже, з огляду на те, що не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування або зміни судових рішень, касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 436, 441,

442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Подільського районного суду м. Києва від 6 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 1 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Крепеля Д.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

 

Т.В. Шевченко                              С.С. Голубицький                             В.К. Маринич