Хмельницький апеляційний суд

Постанова

іменем України

6 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 263/6851/13-к

провадження № 51-1087 км 19

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Щепоткіної В. В.,

суддів Єремейчука С. В., Крет Г. Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Ткаченка М. С.,

прокурора Пашкова Є. Є.,

в режимі відеоконференції

захисника Довженка В. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Довженка В. І. на вирок Донецького апеляційного суду від 29 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050770001571, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Маріуполі Донецької області, проживає на АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останнього разу 22 квітня 2015 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 310 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 квітня 2015 року, більш суворим покаранням, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 6 місяців.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) у строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 16 квітня 2013 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради 910 грн. на поховання ОСОБА_2

Прийнято рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 14 квітня 2013 року приблизно о 20 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем проживання ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, з метою вбивства наніс ОСОБА_2 не менше чотирнадцяти ударів металевим кругом в область голови, тулуба та верхніх кінцівок, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті.

29 листопада 2018 року Донецький апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції у частині призначення покарання ОСОБА_1 та ухвалив у цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 квітня 2015 року, більш суворим покаранням, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років. Зараховано йому в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання, відбуте ним повністю за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 квітня 2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 16 квітня 2013 року по 6 травня 2015 року та з 22 жовтня 2015 року по 29 листопада 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 7 травня 2015 року по 22 жовтня 2015 року - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник Довженко В. І., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що ОСОБА_1 непричетний до скоєного злочину, а висновки суду щодо його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. На думку захисника, суд взяв до уваги одні докази і без належного мотивування відкинув інші, які виправдовують його підзахисного. Зазначає, що показання свідка ОСОБА_3 та висновки експертиз, які проведені по даному кримінальному провадженні, не доводять причетність його підзахисного до скоєного злочину, оскільки містять суперечності між собою в частині часу скоєння вбивства ОСОБА_2 . Вказані обставини були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, однак, в порушення вимог статей 404, 420 КПК, апеляційний суд належним чином не перевірив відповідних доводів захисника, не дав обґрунтованих відповідей на них та повторно не дослідив всіх доказів в апеляційному порядку, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону. Також, захисник вказує на відсутність в обвинувальному акті належного формулювання обвинувачення у вчиненні злочину, за який засуджено ОСОБА_1 , що порушило його право на захист.

Прокурор Заїка О. В., який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, подав заперечення на касаційну скаргу захисника Довженка В. І., в якому вказав на законність та обґрунтованість вироку апеляційного суду, безпідставність доводів захисника, та просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а вирок Донецького апеляційного суду від 29 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 без зміни.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні захисник Довженко В. І. підтримав свою касаційну скаргу. Просив скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Прокурор Пашков Є. Є. заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу захисника Довженка В. І., в якій порушувалися питання невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та відсутності в обвинувальному акті належного формулювання обвинувачення, апеляційний суд у вироку навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку вчиненому.

Переглянувши вирок місцевого суду, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про доведеність вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, що підтверджується показаннями свідків, в тому числі показаннями ОСОБА_3 , даними протоколів слідчих дій, висновками судово-медичної та судово-генетичної експертиз. Згідно з вказаною судово-генетичною експертизою генетичні ознаки слідів крові на туфлях ОСОБА_1 належать особі чоловічої генетичної статі та збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_2 .

Доводи захисника Довженка В. І. про наявність протирічь між показаннями свідка ОСОБА_3 та висновком судово-медичної експертизи стосовно часу смерті потерпілого були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та обґрунтовано визнані неспроможними, оскільки вказані суперечності були усунуті судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження шляхом призначення комісійної судово-медичної експертизи, дослідження висновку зазначеної експертизи та допиту експерта ОСОБА_5 .

Дослідивши та проаналізувавши вказані докази, надавши належну оцінку кожному з них з точки зору допустимості, а їм у сукупності - з точки зору достатності, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному противоправному заподіянні смерті ОСОБА_2 за обставин, вказаних у вироку суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги захисника про порушення судом апеляційної інстанції вимог ч. 3 ст. 404 КПК та повторне не дослідження доказів за його клопотанням, є необґрунтованими, оскільки апеляційний суд задовольнив клопотання захисника про повторне дослідження висновку комісійної судово-медичної експертизи і дослідив його, та обґрунтовано відмовив у повторному допиті свідка ОСОБА_3 , оскільки захисником не було наведено відповідного обґрунтування необхідності його допиту, виходячи саме з положень ч. 3 ст. 404 КПК.

Таким чином, твердження захисника Довженка В. І. про порушення апеляційним судом вимог статей 404, 420 КПК є безпідставними.

Необґрунтованими є і доводи захисника про порушення права на захист засудженого у зв`язку з відсутністю в обвинувальному акті належного формулювання обвинувачення у вчиненні злочину, за який засуджено ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 291 КПКобвинувальний акт має містити, у тому числі, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Дотримання стороною обвинувачення вказаних вимог процесуального закону щодо змісту обвинувального акту створює необхідні умови для реалізації права особи на справедливий суд та ефективний захист від висунутого обвинувачення.

Вказаних вимог закону стороною обвинувачення було дотримано. В обвинувальному акті зазначене формулювання обвинувачення, місце, час, спосіб вчинення та наслідки кримінального правопорушення, форма вини і мотиви кримінального правопорушення, диспозиція статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого визнаний винним ОСОБА_1 .

З матеріалів провадження вбачається, що судовий розгляд проводився відповідно до вимог ст. 337 КПК в межах пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, а тому засуджений знав, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують, та мав можливість реалізувати своє право на захист від висунутого обвинувачення, в тому числі і за участю захисника.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, не встановлено.

Доводи захисника Довженка В. І. щодо невідповідності призначеного апеляційним судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого є безпідставними. Призначене вироком Донецького апеляційного суду ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 11 років відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є пропорційним характеру вчинених дій, їх небезпечності, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів. Підстав вважати його явно несправедливим через суворість, про що захисник порушив питання у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, суд

ухвалив:

Вирок Донецького апеляційного суду від 29 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Довженка В. І. - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

В. В. Щепоткіна С. В. Єремейчук Г. Р. Крет