Хмельницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

справа №758/7455/21

провадження № 51-3671км22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

особа, кримінальне провадження

стосовно якої закрито, ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42019000000002245, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжі,проживає в АДРЕСА_1 ,

кримінальне провадження за обвинуваченням якого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, частинами 4, 5 ст. 27 і ч. З ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України),закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Свою вимогу прокурор мотивує тим, що до кримінального провадження № 42019000000002245 від 25 жовтня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 не може бути застосовано положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки це провадження було виділене з кримінального провадження № 42018000000000123 від 22 січня 2018 року також стосовно ОСОБА_6 , розслідування якого розпочато до набрання чинності змінами до КПК України щодо доповнення частини 1 статті 284 КПК України пунктом 10.

Указує, що кримінальне провадження № 42019000000002245 виділено з кримінального провадження № 42018000000000123, а тому днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002245 є день, коли було розпочато розслідування кримінального провадження № 4201800000000123, в рамках якого ОСОБА_6 було повідомлено про підозру, а прокурором прийнято постанову про продовження строків досудового розслідування. Датою повідомлення ОСОБА_6 про підозру є 22 березня 2019 року,а 28 жовтня 2019 року йому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру.

Також зазначає, що суд не врахував вимоги статей 219, 290 КПК України та дійшов безпідставного висновку, що направлення обвинувального акта стосовно ОСОБА_6 здійснено поза межами строку досудового розслідування.

Звертає увагу, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 липня 2020 року відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернуто обвинувальний акт прокурору саме для проведення подальшого досудового розслідування, а не для продовження строку досудового розслідування, як помилково вказав в ухвалі суд першої інстанції.

Стверджує, що висновок суду про те, що строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчився 13 грудня 2020 року, є передчасним. Так, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000123 було продовжено до 21 березня 2020 року, тому коли 01 листопада 2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019000000002245 разом з угодою про визнання винуватості було направлено до суду, до кінця строку досудового розслідування залишилося 4 місяці 20 днів. Вважає, що строк подальшого досудового розслідування потрібно рахувати не з дати набрання ухвалою законної сили, а з дня її отримання прокурором разом з матеріалами кримінального провадження, з урахуванням того, що ухвалу від 24 липня 2020 року про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості разом з обвинувальним актом отримано Офісом Генерального прокурора лише 10 серпня 2020 року. Отже, строк досудового розслідування, на думку прокурора, мав закінчитися 29, а не 13 грудня 2020 року, як визнав суд.

Вважає, що при постановленні ухвали апеляційного суду допущено порушення вимог статей 370, 419 КПК України, ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою.

Зокрема, апеляційний суд установив, що з 01 листопада 2019 року, коли обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості було направлено до суду, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився, а не зупинився, а тому після повернення обвинувального акта 24 липня 2020 року досудове розслідування мало продовжуватися у загальному порядку. При цьому апеляційний суд дійшов хибного висновку, що досудове розслідування слід було здійснити, за виключенням часу перебування кримінального провадження в суді першої інстанції, до спливу двомісячного строку з дня повідомлення ОСОБА_6 про нову підозру 28 жовтня 2019 року або продовжити цей строк у встановленому законом порядку, тобто без урахування продовження прокурором строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000123 до 21 березня 2020 року.

Зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, частинами 4, 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 307 КК України,закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 цього Кодексу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Від захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора.

У судовому засіданні прокурор підтримав подану касаційну скаргу, ОСОБА_6 та його захисник заперечили проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 3 ст. 217 КПК України передбачено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Статтею 284 КПК України визначено підстави для закриття кримінального провадження, тобто закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон № 2147-VIII) частину 1 статті 284 КПК України доповнено пунктом 10, за яким ці зміни вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто після 15 березня 2018 року, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР після введення в дію цих змін.

З матеріалів провадження вбачається, що 22 січня 2018 року внесено відомості до ЄРДР за № 4201800000000123 за ч. З ст. 209 КК України, а 10 жовтня 2018 року - за ч. 1 ст. 255, частинами 4, 5 ст. 27 і ч. З ст. 307 КК України стосовно ОСОБА_6

22 березня 2019 року у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, частинами 4, 5 ст. 27 і ч. З ст. 307, ч. З ст. 209 КК України.

20 серпня 2019 року постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №4201800000000123 продовжено до 12 місяців, а саме до 22 березня 2020 року.

25 жовтня 2019 року з матеріалів кримінального провадження №4201800000000123 виділено матеріали кримінального провадження №42019000000002245, а 28 жовтня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

Днем початку досудового розслідування у цьому провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування у провадженні № 4201800000000123, з якого виділено окремі матеріали, тобто з 22 січня 2018 року.

За таких обставин застосування судом п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України як підстави для закриття кримінального провадження у цьому випадку не ґрунтується на вимогах закону, оскільки відомості до ЄРДР за № 4201800000000123 внесено до набрання чинності Законом № 2147-VIIIщодо доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 10.

Твердження в ухвалах судів першої та апеляційної інстанцій про те, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає застосуванню у зв`язку з тим, що відомості за № 4201800000000123 за ч. 1 ст. 255, частинами 4, 5 ст. 27 і ч. З ст. 307 КК України, за якими згідно з обвинувальним актом обвинувачується ОСОБА_6 , внесено до ЄРДР 10 жовтня 2018 року, тобто після введення в дію вказаних змін до КПК України, також не узгоджуються з вимогами закону, який не містить відповідних посилань щодо додаткових епізодів провадження.

Отже, до кримінального провадження №42018000000000123 від 22 січня 2018 року, а також до усіх інших кримінальних проваджень, які виділені з цього в окреме провадження, у тому числі зареєстрованих пізніше, або об`єднаних із цим провадженням, не може бути застосовано положення п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки цей закон не існував на момент внесення відомостей про кримінального провадження №42018000000000123 до ЄРДР.

Тому висновок суду першої інстанції про можливість застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України до кримінального провадження №42019000000002245 стосовно ОСОБА_6 не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а ухвала - вимогам частин 1, 2 ст. 370 КПК України.

У зв`язку з допущенням судом першої інстанції вказаного істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, Суд не вбачає підстав для надання оцінки всім доводам, наведеним у касаційній скарзі прокурора.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції зазначаються, у тому числі, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Проте суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги прокурора порушив приписи статей 370, 419 КПК України.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій допустили істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судових рішень та призначення нового розгляду провадження в суді першої інстанції.

За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого суд має врахувати наведене в цій постанові та ухвалити законне й обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 30 червня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

№ 758/7455/21 від 23 березня 2023 року. Щодо відсутності підстав для застосування п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України