№ 753/21723/16-к від 26 вересня 2019 року ККС ВС (принципи призначення покарання)

Постанова

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 753/21723/16-к

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/824/1209/2018

Провадження № 51 - 1406 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого           Наставного В.В.,

суддів:                       Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання               Трутенко А.Ю.,

прокурора                                                    Ємця І.І.,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100020009404 від 20 серпня 2016 року, щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ст. 369 ч. 1 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 .  

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року

ОСОБА_1 засуджено за ст. 369 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту прибуття до установи відбування покарань.  

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 20 серпня 2016 року приблизно о 05 годині, керуючи автомобілем марки «Land rover Range Rover» державний номерний знак НОМЕР_1 біля нічного клубу «Водка Гріль», розташованого за адресою: м. Київ, пр. Бажана, 1-е, за порушення правил дорожнього руху був зупинений автопатрулем № 0202 роти № 1 батальйону № 4 УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є службовими особами. Після виявлення інспектором ОСОБА_4 у ОСОБА_1 характерних ознак алкогольного сп`яніння та передачі документів для складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 з метою уникнути притягнення до адміністративної відповідальності вирішив надати службовій особі неправомірну вигоду в розмірі

1000 гривень. З цією метою він вийшов зі свого автомобіля та направився до службового автомобіля УПП у м. Києві ДПП марки «Тойота пріус» державний номерний знак НОМЕР_2 та поклав 1000 гривень на переднє пасажирське сидіння, щоб інспектор ОСОБА_4 не складав протокол, тим самим надав неправомірну вигоду службовій особі. У подальшому ОСОБА_1 сів за кермо свого автомобіля, намагався втекти з місця вчинення злочину та потрапив у дорожньо-транспортну пригоду.  

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою його захисника - адвоката Швеця О.В. змінено, пом`якшено ОСОБА_1 покарання до штрафу в розмірі 10 200 гривень.

У решті вироку суду першої інстанції залишено без зміни.  

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також а також короткий зміст поданих заперечень

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог ст. 404 ч. 1 КПК України вийшов за межі апеляційної скарги, оскільки захисник просив виправдати ОСОБА_1 . Також вважає, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 ч. 3 КПК України, оскільки в ухвалі не зазначено, які статті закону порушено судом першої інстанції та у чому полягають ці порушення або необґрунтованість. Указує на те, що суд апеляційної інстанції недостатньо врахував, що ОСОБА_1 вчинив корупційне кримінальне правопорушення, вину не визнав та дійшов до необґрунтовано висновку про щире каяття ОСОБА_1 Вважає, що покарання у виді штрафу є несправедливим внаслідок м`якості, таке покарання не може досягти мети виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Швець О.В. зазначає про безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі прокурора, та просить залишити її без задоволення, а оскаржене судове рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.      

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.  

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 369 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості є обґрунтованими.

Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями             368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її  виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Мотивуючи своє рішення, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 65 КК України у повній мірі не врахував, що ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, згідно з характеристикою компрометуючих матеріалів та звернень від сусідів на нього не надходило, працює приватним підприємцем, своєю діяльністю забезпечує робою більше десяти громадян України, справно сплачує податки та збори до бюджету України, має міцні соціальні зв`язки, одружений, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей та дружина, займається суспільно корисною працею, та дійшов до висновку про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, суд апеляційної інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є корупційним злочином, зазначені дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, які обтяжують покарання, та незначний розмір неправомірної вигоди. Крім того, врахував, що ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду повідомив, що зробив для себе відповідні висновки з приводу своєї неналежної поведінки.  

Разом з тим, рішення про призначення штрафу як виду покарання в ухвалі належним чином не мотивовано та прийнято без врахування всіх обставин кримінального провадження. Так, суд апеляційної інстанції в повній мірі не врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості і відповідно до примітки до ст. 45 КК України є корупційним злочином, а також дійшов до необґрунтованого висновку про те, що

ОСОБА_1 зробив для себе належні висновки, оскільки ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді він не визнав своєї вини, підтримував думку свого захисника  про відсутність доказів його винуватості, зазначивши, що дана ситуація змінила його життя.

Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував підвищену суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 , надавши неправомірну вигоду службовій особі правоохоронного органу за не складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, знову сів за кермо свого автомобіля та намагався втекти.      

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене апеляційним судом засудженому ОСОБА_1 покарання у виді штрафу не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок м`якості.  

Що стосується доводів касаційної скарги про порушення вимог ст. 404 ч. 1 КПК України, то вони є безпідставними і не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Так, 13 грудня 2018 року захисник засудженого ОСОБА_1 адвокат Швець О.В. подав до Київського апеляційного суду доповнення до апеляційної скарги, у якому просив змінити вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року та призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.  

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора -задоволенню частково.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення, а у разі підтвердження того ж обсягу обвинувачення, за яким ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено, призначене йому покарання у виді штрафу слід вважати м`яким.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Наставний                                        О.П. Марчук                                        С.В. Яковлєва