flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Додаткова постанова КЦС ВС від 31.07.2024 № 758/11022/21 (61-5457св24): Заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню

ПОСТАНОВА                                                      

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                        

(додаткова)

31 липня 2024 року

м. Київ

справа № 758/11022/21

провадження № 61-5457св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Забродський В`ячеслав Вікторович, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення частини боргу подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення частини боргу подружжя.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва 03 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 97 737,36 євро в якості частини боргу подружжя.

Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 24 липня          2023 року за заявою ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 % річних у розмірі 2 618,83 євро, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн та судовий збір у розмірі 11 350 грн. У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 24 липня 2023 року змінено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 72 215,35 євро, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 975 грн, різницю сплаченого судового збору у розмірі 3 390,82 грн. Відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2                 15 000 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 10 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року, додаткове рішення цього ж суду від 24 липня 2023 року у незмінених частинах та постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року залишено без змін.

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у травні 2024 року, представник ОСОБА_1 адвокат Забродський В. В. зазначив клопотання про розподіл судових витрат у справі, а саме витрат на правову допомогу, заявивши попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 20 000-25 000 грн.

19 липня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Забродського В. В. про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 24 000 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс в суді касаційної інстанції. Також заявник просить визнати поважними причини пропуску та поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, на подання доказів понесення витрат, які ОСОБА_1 сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, мотивуючи клопотання тим, що про прийняття постанови Верховного Суду від 10 липня 2024 року позивачу стало відомо 17 липня 2024 року після її появи в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний Суд».

Аналогічну заяву 19 липня 2024 року представником ОСОБА_1 надіслано ОСОБА_2 .

Клопотання ОСОБА_2 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс в суді касаційної інстанції, до суду не надходило.

Перевіривши доводи представника ОСОБА_1 адвоката Забродського В. В. про поновлення строку на подання доказів понесення витрат на правову допомогу, Верховний Суд вважає їх обґрунтованими, відтак, наявні підстави для поновлення процесуального строку.

Перевіривши доводи заяви про розподіл судових витрат у справі, суд дійшов висновку про її часткове задоволення.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

Адвокат Забродський В. В. в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій надавав правничу (правову) допомогу ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2019 року, укладеного між ТОВ «Юридична фірма «Кравченко та партнери» та ОСОБА_1 , договору від 12 грудня 2019 року № ФР71/12-19, укладеного між адвокатом Забродським В. В. та ОСОБА_1 , та ордера до договору.

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у травні 2024 році, представник ОСОБА_1 адвокат Забродський В. В. просив врахувати суму понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, яка за попереднім (орієнтовним) розрахунком становить 20 000 - 25 000 грн, з яких:

12 000 грн - за огляд та правовий аналіз касаційної скарги, підготовка відзиву на касаційну скаргу;

8 000 грн - за підготовку клопотання про закриття касаційного провадження.

19 липня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Забродського В. В. про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 24 000 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс в суді касаційної інстанції.

До заяви додано:

- копію ордера на надання правничої (правової) допомоги від 16 листопада 2021 року;

- копію свідоцтва Забродського В. В. про право на заняття адвокатською діяльністю;

- копію договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2019 року № 1/09, укладеного між ТОВ «Юридична фірма «Кравченко та партнери» та ОСОБА_1 ;

- копію договору від 12 грудня 2019 року № ФР71/12-19, укладеного між адвокатом Забродським В. В. та ОСОБА_1 ;

- копію довідки ТОВ «Юридична фірма «Кравченко та партнери» від 19 липня 2024 року про те, що адвокат Забродський В. В. працює у ТОВ «Юридична фірма «Кравченко та партнери» з 07 жовтня 2016 року;

- копію квитанції від 19 липня 2024 року № 60993065 про сплату ОСОБА_1 ТОВ «Юридична фірма «Кравченко та партнери» 24 000 грн за надання правової допомоги згідно з рахунком від 17 липня 2024 року № 27;

- рахунок ТОВ «Юридична фірма «Кравченко та партнери» від 17 липня 2024 року № 27 про вартість наданої ОСОБА_1 правової допомоги відповідно до статті 6 договору від 20 вересня 2019 року № 1/09 у розмірі 24 000 грн;

- перелік виконаний дій та наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2019 року № 1/09 за період з 11 березня 2024 року до 17 липня 2024 року;

- копію акта приймання-передачі виконаних робіт від 19 липня 2024 року № 27 до договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2019 року № 1/09;

- опис вкладення у цінний лист про направлення зазначених вище документів ОСОБА_2 .

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 19 липня 2024 року № 27 до договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2019 року № 1/09 ТОВ «Юридична фірма «Кравченко та партнери» надало ОСОБА_1 послуги відповідно до договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2019 року № 1/09:

-        огляд та правовий аналіз касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року, додаткове рішення цього ж суду від 24 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року у справі № 758/11022/21 (0,5 год);

-        підготовка відзиву на касаційну скаргу та юридичний супровід реалізації (надіслання засобами поштового зв`язку) вказаного документа (6 год);

-        підготовка клопотання про закриття касаційного провадження у справі та юридичний супровід реалізації (надіслання засобами поштового зв`язку) вказаного документа (4 год);

-        підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення у справі (1.5 год).

Згідно з копією переліку виконаний дій та наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2019 року № 1/09 за період з 11 березня 2024 року до 17 липня 2024 року на підготовку та надання перерахованих вище послуг витрачено 12 год.

Вирішуючи питання щодо витрат на правову допомогу, суд касаційної інстанції виходить з реальності надання адвокатських послуг позивачу під час касаційного перегляду справи.

Щодо необхідності покладення на відповідачку вартості підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, колегія суддів враховує правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

З урахуванням цього не підлягає компенсації за рахунок відповідачки вартість підготовки клопотання про закриття касаційного провадження у справі, оскільки вказане клопотання залишено без задоволення.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи заявника про віднесення до судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, юридичного супроводу реалізації (надіслання засобами поштового зв`язку) процесуальних документів.

Отже, з урахуванням фактичного обсягу наданих юридичних послуг, співмірності суми витрат зі складністю справи та відповідності суми заявлених витрат критеріям реальності і розумності, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

Керуючись статями 141270416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання  ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Забродський В`ячеслав Вікторович, про поновлення строку на подання доказів понесення витрат на правову допомогу задовольнити.

Поновити представнику  ОСОБА_1 - адвокату Забродському В`ячеславу Вікторовичу строк на подання доказів понесення витрат на правову допомогу.

Заяву  ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Забродський В`ячеслав Вікторович, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович