Хмельницький апеляційний суд

Постанова

Іменем України

06 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 227/3367/16-к

провадження № 51-18 км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Марчука О.П.,

суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,

прокурора Вергізової Л.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 05 липня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050230000054, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу - 20 січня 2011 року за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільненого 15 березня 2013 року умовно-достроково,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

За вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2017 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 311 КК Українистроком на 5 років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 1 ст. 317 КК України строком на 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 04 лютого 2016 року приблизно об 11:30 надав приміщення своєї спальної кімнати в житловому будинку за місцем свого мешкання : АДРЕСА_1 для незаконного виготовлення та незаконного вживання психотропних речовин, тим самим забезпечивши особі, відносно якої 27 лютого 2017 року відкрито кримінальне провадження, можливість незаконно виготовити психотропну речовину та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вжити психотропну речовину - метамфетамін (первітин).

Крім того, цього ж дня в період часу з 12:40 до 14:48 при огляді домоволодіння ОСОБА_1 за вищевказаною адресою працівниками поліції виявили та вилучили належні ОСОБА_1 скляну пляшку місткістю 0,25 мл та полімерний шприц місткістю 10 мл з рідиною масами 45,36 та 1,08 г відповідно, яка є прекурсором - оцтовим ангідридом, загальною масою 46,44 г, що є особливо великим розміром, який ОСОБА_1 незаконно зберігав з метою подальшого використання для виготовлення психотропних речовин.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 05 липня 2017 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, порушує питання про зміну судових рішень та виключення з них додаткового покарання у виді конфіскації майна. Зазначає, що злочин за ч. 3 ст. 311 КК України, вчинений ОСОБА_1, є некорисливим, а тому на підставі ч. 2 ст. 59 КК України таке додаткове покарання як конфіскація майна йому не може бути призначено.

Позиції інших учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор підтримав подану скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 434 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень в касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи прокурора про безпідставність призначення засудженому ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 311 КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини й може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Під користю (корисливими спонуканнями, корисливим мотивом) у чинному законодавстві про кримінальну відповідальність розуміється бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Як визнано судом доведеним, ОСОБА_1 незаконно зберігав прекурсори в особливо великих розмірах з метою їх подальшого використання для виготовлення психотропних речовин, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 311 КК України. Таким чином, незаконне зберігання прекурсорів в особливо великих розмірах було спрямоване на їх подальше використання для виготовлення психотропних речовин, тобто на отримання матеріальних благ ОСОБА_1 у майбутньому.

Отже, в діях засудженого мав місце саме корисливий мотив злочину, а тому рішення суду про застосування ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 311 КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна є правильним.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 попередження нових злочинів, та відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, касаційна скарга прокурора має бути залишена без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 05 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Марчук О.П. Могильний В.В. Наставний

227/3367/16-к від 06 вересня 2018 року (Незаконне зберігання прекурсорів в особливо великих розмірах для виготовлення психотропних речовин є корисливим злочином)