Хмельницький апеляційний суд

Постанова

Іменем України

04 липня 2018 року

м. Київ

справа № 1622/9378/2012

провадження № 61-13347св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

треті особи: територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Шевченківська районна у м. Полтава рада, ОСОБА_10,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 вересня 2016 року у складі судді Блажко І. О. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 06 грудня 2016 року у складі суддів: Хіль Л. М., Акопян В. І., Мартєва С. Ю.,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8, третя особа: територіальна громада м. Полтави в особі Полтавської міської ради, про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що їй на праві приватної власності належить 23/100 домоволодіння на АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці розміром 1 455,00 кв. м. На цій земельній ділянці розташовані два житлових будинки та господарські і побутові споруди: сараї «В», «Д», «Ж», «Ж1», «З», вбиральні «И», «К», «Л», «Н», огорожа № № 1 та «2», погріб «б5», водопровід «№ 3». Співвласниками домоволодіння є: ОСОБА_5, якому належить 4/100 частин; ОСОБА_6 - 1/4 частин; ОСОБА_7 - 2/25 частин; ОСОБА_11 - 13/100 частин; ОСОБА_8 - 27/100 частин. Земельна ділянка, на якій знаходиться домоволодіння на АДРЕСА_1 має загальну площу 1 455,00 кв. м, не приватизована, цивільно-правових угод щодо користування нею сторони не укладали. Земельний податок вона сплачує за 0,037900 га землі.

Оскільки між співвласниками домоволодіння виник спір про порядок користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1, позивач просила суд визначити порядок користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1, встановивши розміри та межі земельних ділянок кожного співвласника домоволодіння пропорційно їх часток у нерухомому майні.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 20 червня 2011 року залучено до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_12

22 серпня 2012 року до участі у справі в якості третіх осіб залучено управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Октябрську районну у м. Полтаві раду.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 04 лютого 2015 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, залучено ОСОБА_9 та ОСОБА_10

22 липня 2016 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_9

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 06 грудня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено.

Визначено порядок користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 згідно варіанту № 3, додатку № 6 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 30 червня 2014 року № 358, виділивши в особисте користування співвласника ОСОБА_8 земельну ділянку площею 337,73 кв. м. Земельна ділянка ОСОБА_8 площею 392,85 кв. м (337,73+13,4+9,22+20,35+6,25 +5,9) складається iз шести ділянок: площі 337,73 кв. м в особистому користуванні; площі 13.4 кв. м (80,4/6) у спільному користуванні співвласників; площі 9,22 кв. м (46.1/5) у спільному користуванні з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7; площі 20,35 кв. м (81,4/4) у спільному користуванні з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9; площі 6,25 кв. м (12,5/2) у спільному користуванні з ОСОБА_4; площі 5,9 кв. м (11,8/2) у спільному користуванні з ОСОБА_6

Виділено в особисте користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 285,43 кв. м. Земельна ділянка ОСОБА_4 площею 334,65 кв. м (285,43+13,4+9,22+20,35+6.25) складається із п'яти ділянок: площі 285,43 кв. м в особистому користуванні; площі 13.4 кв. м (80,4/6) у спільному користуванні співвласників; площі 9,22 кв. м (46,1/5) у спільному користуванні з ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7; площі 20.35 кв. м (81,4/4) у користуванні з ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9; площі 6,25 кв. м у спільному користуванні з ОСОБА_8

Виділено в особисте користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею 300,2 кв. м. Земельна ділянка ОСОБА_6 площею 375,17 кв. м. (300,2+13,4+9,22+20,35+5,9+10,2+6,3+4,0+5,6) складається iз дев'яти ділянок: 300,2 кв. м в особистому користуванні; площі 13,4 кв. м (80,4/6) у спільному користуванні вcixспіввласників; площі 9,22 кв. м (46,1/5) у спільному користуванні з ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_7; площі 20,35 кв. м спільному користуванні з ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9; площі 5,9 кв. м (11,8/2) у спільному користуванні з ОСОБА_8; площі 10,2 кв. м у спільному користуванні з ОСОБА_5, ОСОБА_9; площі 6,3 кв. м (18,9/3) у спільному користуванні з ОСОБА_9, ОСОБА_7; площі 4,0 кв. м у спільному користуванні з ОСОБА_9; площі 5,6 кв. м (11,2/2) у спільному користуванні з ОСОБА_7

Виділено в особисте користування ОСОБА_7 земельну ділянку площею 73,46 кв. м. Земельна ділянка ОСОБА_7 площею 104.98 кв. м (73,46+13.4+9,22+6,3+5,6) складається iз п'яти ділянок: площі 73.46 кв. м в особистому користуванні; площі 13,4 кв. м (80,4/6) у спільному користуванні вcix співвласників; площі 9,22 кв. м (46,1/5) у спільному користуванні з ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6, площі 6,3 кв. м (18,9/3) у спільному користуванні з ОСОБА_9, ОСОБА_6, площі 5,6 кв. м (11,2/2) у спільному користуванні з ОСОБА_6

Виділено в особисте користування ОСОБА_9 земельну ділянку площею 125,68 кв. м. Земельна ділянка ОСОБА_9 площею 189,15 кв. м. (128,55+13,4+9,22+20,35+10,2+6,3+4) складається iз семи ділянок: площі 125,68 в особистому користуванні; площі 13.4 кв. м (80,4/6) у спільному користуванні всіх співвласників; площі 9,22 кв. м (46.1/5) у спільному користуванні з ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6; площі 20,35 кв. м (81,4/4) у cпільному користуванні з ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6; площі 10,2 кв. м (30.6/3) у спільному користуванні з ОСОБА_5, ОСОБА_6; площі 4,0 кв. м (8,0/2) у спільному користуванні з ОСОБА_6; площі 6.3 кв. м (18,9/3) у спільному користуванні з ОСОБА_6, ОСОБА_7

Виділено в особисте користування ОСОБА_5 земельну ділянку площею 34,6 кв. м. Земельна ділянка ОСОБА_5 площею 58,2 кв. м (34,6+13,4+10,2) складається з трьох ділянок: площі 34,6 кв. м в особистому користуванні; площі 13,4 кв. м (80,4/6) у спільному користуванні вcix стввласників; площі 10.2 кв. м (30,6/3) у спільному користуванні з ОСОБА_9, ОСОБА_6

Межі порядку користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 вказані в додатку №6 до висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 30 червня 2014 року №358 червоним кольором.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 із кожного державного мита по 03,40 грн, по 07,40 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, по 443,47грн за проведення топографо-геодезичних зйомок; по 1 007,52 грн за проведення судових експертиз.

Судові рішення мотивовано тим, що співвласникам домоволодіння на АДРЕСА_1 було виділено в користування земельну ділянку площею 1 455,00 кв. м, правові підстави для користування ними земельною ділянкою більшою площею на момент ухвалення рішення відсутні. Варіант № 3 порядку користування земельною ділянкою, запропонований відповідно до висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 30 червня 2014 року № 358 відповідає фактичному порядку користування, що склався та існує на даний час та відповідає інтересам співвласників.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_8 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що одним із колишніх співласників домоволодіння ОСОБА_13 не зареєстровано його право власності на ? частину, а тому відповідно частина земельної ділянки, якою користуються співвласники, є незареєстрованою. Висновок додаткової судової земельно-технічної експертизи від 30 червня 2014 року № 358 не відповідає закону, оскільки для розробки варіантів порядку користування приймалася конфігурація та площа згідно з технічним паспортом станом на 09 липня 2013 року, а не 01 червня 1989 року. У зв'язку з наведеним частина житлового будинку опинилась за межами земельної ділянки, виділеної в користування рішенням Полтавської міської ради депутатів трудящих № 312 від 13 червня 1955 року, внаслідок чого вона позбавлена права власності на сарай літ. М, гараж літ. Ж.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

06 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 28 січня 1935 року ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 продали ОСОБА_17 та ОСОБА_18 1/2 частину належного їм домоволодіння, що міститься в АДРЕСА_1 (т. 2, а. с.177-178).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Полтавської ради народних депутатів від 13 червня 1955 року № 312 за будинком АДРЕСА_1 закріплено для користування земельну ділянку площею 1 455,00 кв. м, що підтверджується копіями рішення від 13 червня 1955 року; архівного витягу від 13 грудня 2001 року за № 07-14/Н-335; заключення (т. 1 а. с. 326, 327, т. 2 а. с. 32, 177-178).

Відповідно до листа ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 24 червня 2010 року за № з/885: за даними реєстрових книг ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» реєстрація права власності на будинковолодіння, розташоване в АДРЕСА_1 проведена за: ОСОБА_19 - 1/4 частини; ОСОБА_7 - 2/25 частини; ОСОБА_5 - 4/100 частини; ОСОБА_20 - 23/100 частини; ОСОБА_11 - 13/100 частини; ОСОБА_8 - 27/100 частини. Правовстановлювальні документи вищевказаних осіб не містять опису фактичного користування будинковолодінням. ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» розрахунок часток за будинковолодінням в АДРЕСА_1 не здійснювало (т. 1 а. с.75).

ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності належить 1/4 частини домоволодіння на АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу б/н від 26 грудня 1978 року, посвідченого Першою Полтавською державною нотаріальною контрою від 26 грудня 1978 року за № 2-1178, що слідує із копії витягу з реєстру прав власності нерухомого майна ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 20 вересня 2010 року (т. 3 а. с.181-182).

ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить 23/100 частини домоволодіння на АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці розміром 1 455,00 кв. м, що підтверджується копіями: договору купівлі-продажу, посвідченого 03 листопада 1989 року за № 3-5449 ДН Першою Полтавською держнотконторою, зареєстрованого 03 листопада 1989 року в Полтавському міжміському БТІ в реєстровій книзі № 4, запис № 4; технічного паспорту, виготовленого ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» 09 липня 2013 року; витягу з реєстру прав власності нерухомого майна ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 20 вересня 2010 року; листом ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 24 червня 2010 року за № з/885 (т. 1 а. с.5-6, т. 3 а. с.181-182).

ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить 4/100 частини домоволодіння на АДРЕСА_1 на підставі дублікату, виданого Першою Полтавською держнотконторою від 29 березня 2005 року за № 4-615, договору міни, посвідченого Першою Полтавською держнотконтрою від 02 липня 1993 року за № 2-2833, що слідує із копії листа ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 28 грудня 2010 року за № 3/2275; витягу з реєстру прав власності нерухомого майна ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 20 вересня 2010 року (т. 1 а. с.14, 287, т. 3 а. с. 181-182).

ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності належить 2/25 частини будинку АДРЕСА_1 згідно з договором дарування від 10 вересня 2001 року, посвідченим Першою Полтавською держнотконтрою від 10 вересня 2001 року за № 4-2319, площа земельної ділянки 1 455,00 кв. м, рішенням виконкому Полтавської міської ради № 312 від 13 червня 1955 року. Крім того, має місце самозахват земельної ділянки площею 16 кв. м, що слідує із копій: довідки ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 12 вересня 2011 року № 2671; витягу з реєстру прав власності нерухомого майна ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 20 вересня 2010 року (т. 1 а. с. 302; т. 3 а. с. 181-182).

ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності належить 27/100 частини будинку АДРЕСА_1, згідно з договором купівлі-продажу ВСЕ/705968 від 25 листопада 2005 року, посвідченим Першою Полтавською держнотконтрою 25 листопада 2005 року за № 4-847, що слідує із копії витягу з реєстру прав власності нерухомого майна ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 20 вересня 2010 року (т. 3 а. с. 181-182).

ОСОБА_9 на праві приватної спільної часткової власності належить 13/100 частини будинку АДРЕСА_1 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 12 травня 2015 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1017ПН приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу КривенкоН. В., що слідує із копій: витягу з реєстру прав власності нерухомого майна ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 20 вересня 2010 року; листа приватного нотаріуса Кривенко Н. В. від 07 липня 2016 року за № 687/02-14 (т. 3 а. с.181-182, т. 4 а. с. 317).

Відповідно до статті 91 ЗК УРСР (редакція 1970 року) особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок.

Згідно зі статтею 42 ЗК України(редакція 2001 року) громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовуються і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду.

Згідно з частиною другою статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (з подальшими змінами і доповненнями) судам роз'яснено, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.

У пункті 21 цієї постанови роз'яснено, що виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок, для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Як убачається з висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи від 30 червня 2014 року № 358, виготовленого експертами ПВ ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, було запропоновано три варіанти порядку користування спірною земельною ділянкою (т. 3 а. с.94-112)

Разом з цим суди, урахувавши наведені норми матеріального права, обставини справи та висновки, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 30 травня 2012 року у цій же справі, дійшли обґрунтованого висновку, що варіант № 3 зазначеної експертизи найбільш відповідає складеному між сторонами фактичному порядку користування та інтересам співвласників.

Як убачається із зазначеного висновку, варіант № 3 користування спірною земельною ділянкою розроблений із розрахунку її площі у 1 455,00 кв. м та для розробки варіантів порядку користування приймалася конфігурація та площа згідно з технічним паспортом станом на 01 червня 1989 року, при цьому також було досліджено технічний паспорт на житловий будинок станом на 09 липня 2013 року, де розмір земельної ділянки склав 1 592,00 кв. м, самозахват - 137 кв. м.

Тобто, суди дійшли правильно висновку про відсутність підстав для користування сторонами земельною ділянкою більшої площі.

Таким чином, доводи касаційної скарги ОСОБА_8 про невідповідність висновків додаткової земельно-технічної експертизи від 30 червня 2014 року № 358 та про позбавлення її права власності на частину її будівель не заслуговують на увагу.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, про незаконність судових рішень не свідчать, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей 213-215, 316 ЦПК України 2004 року щодо законності й обґрунтованості. Суди правильно визначилися із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212, 303, 304 ЦПК України 2004 року.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_8 залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 06 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. О. Лесько В. В. Пророк І. М. Фаловська С. П. Штелик

1622/9378/2012 від 04.07.2018 (Про захист права осіб, яким належить будинок на прові спільної власності, користуватися земельною ділянкою спільно)