flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

№ 463/6961/18 від 08.04.2020 ВП ВС (оскарження наказу директора школи про відрахування учня здійснюється за правилами ЦПК; визначення приватно-правового спору)

Категорія справи № 
463/6961/18
: не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.04.2020. Оприлюднено: 28.04.2020.
 
Номер судового провадження: 11-1096апп19

Державний герб України

 

 

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

08 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 463/6961/18

Провадження № 11-1096апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 463/6961/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької про визнання протиправним і скасування наказу

за касаційною скаргою  ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року (у складі колегії суддів Ніколіна В. В., Гінди О. М., Заверухи О. Б.),

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ директора Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької від 21 червня 2018 року № 61 «Про випуск та переведення учнів 9-х класів» у частині відрахування ОСОБА_2 з числа учнів, що не пройшли конкурс;

- зобов`язати зарахувати ОСОБА_2 до 10 класу Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 матеріальну та моральну шкоду у сумі 22 650 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням вимог статті 53 Конституції УкраїниЗакону України «Про освіту», Положення про державну середню спеціалізовану музичну школу-інтернат, наказів Міністерства освіти і науки України, Статуту Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької, Правил конкурсного відбору. Позивач зазначав, що формулювання відрахування - «відрахувати з числа учнів, що не пройшли конкурс» не передбачено ні Статутом Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької, ні Положенням про державну середню спеціалізовану мистецьку школу (школу-інтернат), ні Законом України «Про освіту». Крім того, позивач стверджував, що конкурсний відбір у навчальному закладі не проводився. Також позивач зазначав, що класний керівник не повідомила останнього про прогули його дочки, а вчитель сольфеджіо та гармонії ОСОБА_3 фактично перестала її навчати.

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької від 21 червня 2018 року № 61 «Про випуск та переведення учнів 9-х класів» у частині відрахування з числа учнів ОСОБА_2 як такої, що не пройшла конкурс. Зобов`язано Львівську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат ім. С. Крушельницької вирішити питання про зарахування ОСОБА_2 до 10 класу Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Стягнуто з Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької на користь ОСОБА_2 11 325 грн моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати зазначене судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до апеляційного суду.

6. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 червня 2019 року відкрив касаційне провадження в цій справі.

7. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02 жовтня 2019 року  передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України у зв`язку з тим, що позивач оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

8. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29 листопада 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини

9. Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_2 навчалась у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті ім. С. Крушельницької.

10. Рішенням педагогічної ради вчителів Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької (протокол від 15 червня 2018 року № 5) постановлено випустити зі школи та вручити свідоцтво про базову середню освіту ОСОБА_2 , учениці 9-А класу.

11. Згідно із пунктами 1, 3 наказу директора Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької від 21 червня 2018 року № 61 «Про випуск та переведення учнів 9-х класів» випущено зі школи та вручено свідоцтво про базову середню освіту, зокрема учениці 9-А класу ОСОБА_2 , та одночасно відраховано з числа учнів, що не пройшли конкурс, зокрема ОСОБА_2 .

12. Вважаючи оскаржуваний наказ у частині відрахування ОСОБА_2 з числа учнів, що не пройшли конкурсу, протиправним, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки звернувся до суду з позовом.

Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій

13. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 безпідставно відраховано з числа учнів Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені С. Крушельницької, як таку, що не пройшла конкурс, оскільки конкурсний відбір учениця не проходила, а результати річного оцінювання не є тотожними результатам конкурсу. Отже, наказ Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької від 21 червня 2018 року № 61 «Про випуск та переведення учнів 9-х класів» у частині відрахування з числа учнів ОСОБА_2 , як такої, що не пройшла конкурс, є протиправним і підлягає скасуванню.

14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що заявлені позивачем вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а Львівська середня спеціалізована музична школа-інтернат ім. С. Крушельницької не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах. Вимоги позивача пов`язані з захистом суб`єктивного права та мають характер приватноправових відносин, які виникли між його дочкою та Львівською середньою спеціалізованою музичною школою-інтернатом ім. С. Крушельницької.

14.1. Крім того, апеляційний суд виходив із того, що цей спір не може бути вирішено в порядку адміністративного судочинства, оскільки адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) виконання учнем графіка навчального процесу та вимог навчального плану, дотримання нею правил внутрішнього розпорядку навчального закладу, процедури здачі екзаменів та проходження конкурсу.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

15. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що цю справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач у цій справі є суб`єктом владних повноважень, що виконує владні управлінські функції, делеговані йому Міністерством фінансів України, Міністерством культури України, Міністерством освіти та науки України відповідно до  Закону України «Про освіту»Закону України «Про загальну середню освіту»Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік», похідних актів на виконання бюджетної програми за КПКВК 1801030.

16. Також скаржник посилається на постанову Верховного Суду України від 11 липня 2017 року у справі № 140/103/15-а, у якій Верховний Суд України дійшов висновку про те, що школа-інтернат здійснює делеговані їй чинним законодавством владні управлінські функції щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, виплата якої гарантована державою, тому має статус суб`єкта владних повноважень.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

17. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

18. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

19. Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

20.Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

21. За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

22. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

23. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

24. Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

25. Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

26.Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

27. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

28. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб`єкта владних повноважень.

29. Як установлено судами попередніх інстанцій та згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах своєї неповнолітньої дочки, яку, на його думку, протиправно було відраховано з навчального закладу (середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату), як таку, що не пройшла конкурсний відбір.

30. Спір у цій справі виник щодо правомірності прийняття Львівською середньою спеціалізованою музичною школою-інтернатом ім. С. Крушельницької наказу про відрахування з числа учнів ОСОБА_2 .

31. За своєю природою відносини, які склалися між сторонами, пов`язані з наданням освітніх послуг.

32. Як вже зазначалось вище, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій у тих правовідносинах, у яких виник спір.

33. Пунктом 1.1 Статуту Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С. Крушельницької (далі - Статут) встановлено, що школа є загальноосвітнім навчальним закладом державної форми власності підпорядкованим Міністерству культури і туризму України та фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

34. Відповідно до пункту 2.1 Статуту головною метою школи є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти та підготовка учнів до вступу у вищі музичні навчальні заклади.

35. Так, відповідач у справі- Львівська середня спеціалізована музична школа-інтернат ім. С. Крушельницької не є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України та не виконує окремих владних управлінських функцій або делегованих повноважень під час винесення оскаржуваного наказу в частині відрахування ОСОБА_2 з числа учнів, що не пройшли конкурс.

36. Статтями 1516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

36.1. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

37. Виходячи із змісту позовних вимог, позивач прагне захистити цивільні права своєї неповнолітньої доньки.

38. Заявлені позовні вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

39. Оскільки спір у цій справі стосується приватноправових відносин - захист прав позивача та його неповнолітньої доньки, в інтересах якої ним пред`явлений позов, має здійснюватися у порядку цивільного судочинства.

40. Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставним посилання скаржника на постанову Верховного Суду України від 11 липня 2017 року у справі № 140/103/15-а, оскільки зазначене судове рішення ухвалене за інших фактичних обставин та іншого правового регулювання.

40.1. Так, у постанові від 11 липня 2017 року Верховний Суду України дійшов висновку про те, що спори випускників навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, із цими навчальними закладами з приводу визнання протиправними дій, зобов'язання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу, виплата якої гарантована державою та покладена на навчальний заклад, належать до юрисдикції адміністративних судів.

41. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що спір у цій справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

43. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44.Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

45.Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

46. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 243341345349350355356359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

 

Суддя-доповідач                                                                                         Т. О. Анцупова

Судді:                            Н. О. Антонюк                                                       В. С. Князєв

                                  С. В. Бакуліна                                                       Л. М. Лобойко

                                  Ю. Л. Власов                                                         Н. П. Лященко

                                  М. І. Гриців                                                            О. Б. Прокопенко

                                 Д. А. Гудима                                                          Л. І. Рогач

                                  В. І. Данішевська                                                 О. М. Ситнік

                                 Ж. М. Єленіна                                                        О. С. Ткачук

                                 О. С. Золотніков                                                    В. Ю. Уркевич

                                  О. Р. Кібенко                                                         О. Г. Яновська