Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Хмельницький апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу водія на постанову Волочиського районного суду, якою його визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) і ст. 122-4 КУпАП (залишення місця ДТП), та накладено штраф у розмірі 340 грн – скасував постанову стосовно апелянта в частині притягнення до відповідальності за залишення місця автопригоди і закрив провадження у цій справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За постановою місцевого суду, 25 березня 2020 року на а/д М-12 «Стрий-Знам`янка» (210 км) водій вантажного автомобіля «MAN TGA2C440», порушивши п.п. 22.2, 2.3 а),б) Правил дорожнього руху України, не стежив за дорожньою обстановкою, а також не перевірив надійність розташування, кріплення вантажу та під час руху не контролював його, відтак допустив, що вантаж упав на автомобіль, який рухався назустріч. При цьому з місця ДТП водій поїхав. Волочиський районний суд визнав його винним за двома інкримінованими статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У апеляційній скарзі водій просив скасувати постанову суду в частині притягнення його до відповідальності за ст.122-4 КУпАП (залишення місця ДТП). Пояснив, що він працює водієм великогабаритних транспортних засобів і на місці дорожньо-транспортної пригоди не мав можливості одразу зупинитися так, щоб не створити аварійну ситуацію: ділянка дороги в тому місці вузька і зупинка призвела б до перекриття автомобільної дороги М-12 та утворення затору. Тому він від’їхав від місця аварії, аби припаркувати вантажівку, а сам одразу повернувся попутним транспортом назад і не залишав місце ДТП з метою уникнення відповідальності.
Апеляційний суд зауважує, що стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Отож, об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у залишенні особами місця ДТП, до якої вони причетні, а суб`єктивна – ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
«…матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП свідчать про те, що (апелянт) не мав умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, а продовження руху ним було здійснено лише з метою запобігання створення аварійної ситуації на автодорозі М-12. Про відсутність умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди свідчить і те, що після зупинки великогабаритного транспортного засобу «MAN TGA2C440» під керуванням (апелянта), останній одразу повернувся на місце пригоди», – ідеться у постанові апеляційного суду.
Із повним текстом постанови можна ознайомитися у ЄДРСР
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду
_03_03.png)
