Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Хмельницький апеляційний суд розглянув кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора і двох обвинувачених на вирок Городоцького районного суду від 20 грудня 2019 року.
За вироком, у ніч на 20 липня 2018 року в м. Городок двоє озброєних молодих людей з Одещини разом із неповнолітнім з Тернопільської області вибили вхідні двері в приватному будинку, побили і зв’язали тамтешніх мешканців – матір з донькою. Погрожуючи, винесли з дому гроші, прикраси, електроінструменти, мобільні телефони, комп’ютери, забрали також банківські картки, паспорт та інші документи. Під дулом пістолету випитали пін-коди до карт.
Залишивши старшу жінку вдома, чоловіки наказали молодшій сідати за кермо її автівки, що стояла на подвір’ї, туди ж повантажили речі. Банківські картки разом із вкраденим велосипедом передали дівчині одного з обвинувачених і сказали зняти готівку. А самі тим часом скерували автомобіль у напрямку села Мартинківці Городоцького району. Зв’язану жінку із пакетом на голові залишили на кукурудзяному полі, прикривши покривалом. Викрадені речі сховали у лісосмузі в Волочиському районі та поїхали у сусіднє село, де жила дівчина. Уже наступного дня туди ж із обшуком прийшли правоохоронці.
Городоцький районний суд визнав трьох обвинувачених винними в інкримінованих злочинах: 33-річного одесита - за ч.3 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.263, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.1 ст.304, ч.2 ст.146 Кримінального кодексу України; 24-річного жителя Одеської області – за ч.3 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.263, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.1 ст.304, ч.2 ст.146, ч.1 ст.135 Кримінального кодексу України, обом призначив остаточне покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
17-річного обвинуваченого з Тернопільської області – за ч.3 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.2 ст.146, ч.1 ст.135 Кримінального кодексу України, покаравши 4 роками 10 місяцями позбавлення волі без конфіскації майна. Та на підставі статті 75, статті 104 КК України звільнив від відбування покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців іспитового строку.
25-річній жительці Волочиського району суд перекваліфікував обвинувачення з ч.3 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України, визнав її виною у цьому злочині і покарав 2 роками позбавлення волі, звільнивши від реального відбування покарання на 1 рік 6 місяців іспитового строку. При цьому визнав невинуватою у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.3 ст.289, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.1 ст.304 КК України та виправдав за недоведеністю вчинення нею цих злочинів.
Скасувати вирок щодо двох останніх обвинувачених – з таким проханням звернувся до ХАС прокурор, наполягаючи на невідповідності призначеного покарання тяжкості злочинів та особі обвинувачених. Зазначав, що суд не врахував усі обставини вчинення злочинів, ступінь їх тяжкості, особи винних, зокрема, що жінка вчинила ряд особливо тяжких та тяжких злочинів щодо особи похилого віку, а неповнолітній усвідомлював підвищену суспільну небезпечність вчиненого, а тому посилання на вік у даному випадку уважає недоцільним. Тому просив призначити жінці покарання у виді 8 років позбавлення волі, а юнаку – 7 років 6 місяців ув’язнення.
Обвинувачені, котрих місцевий суд покарав позбавленням волі на 8 років 6 місяців також не погодилися з вироком. Один просив призначити вдвічі м’якше покарання із застосуванням статті 69 КК України, уважаючи, що суд не врахував всі обставини, які характеризують його особу, зокрема, молодий вік, те, що він уперше притягається до відповідальності, не має судимостей, та помилково не взяв до уваги як обставини, що пом`якшують його покарання: визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину. Другий, серед іншого, наполягав на скасуванні вироку і призначенні нового судового розгляду та застосуванні статті 69 КК України і до нього.
За результатами апеляційного перегляду справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційні скарги обвинувачених слід залишити без задоволення, а прокурора – задовольнити частково.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції обрав обвинуваченим-апелянтам справедливе покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі ближче до мінімального розміру в межах санкцій інкримінованих статей КК, що не дає підстав для ще більшого пом`якшення покарання й застосування до них ст.69 КК України.
ХАС також звертає увагу, що належних і допустимих доказів про причетність обвинуваченої чи про її обізнаність про розбійний напад на будинок потерпілих, заволодіння майном, транспортом чи вчинення інших злочинів, які їй інкримінує сторона обвинувачення, суду не надано. Тому відхилив апеляційну скаргу прокурора у цій частині.
Водночас колегія суддів уважає, що доводи апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого неповнолітнього через його м`якість – частково обґрунтовані.
Погодившись із призначеним основним покаранням за ч.3 ст.187 КК України та ч.3 ст.289 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції цих статей, у виді позбавлення волі без конфіскації майна, апеляційний суд дійшов висновку про неможливість досягнення мети покарання за умови звільнення його від відбування покарання.
«Зокрема, судом першої інстанції неповною мірою враховано те, що (неповнолітній) скоїв умисні корисливі злочини, які згідно зі ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких щодо особи похилого віку», – констатує суд.
Відтак ХАС скасував вирок Городоцького районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2019 року щодо неповнолітнього обвинуваченого в частині призначення покарання. Ухвалив новий – яким за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.2 ст.146, ч.1 ст.135 КК України, призначив йому остаточне покарання у виді чотирьох років позбавлення волі без конфіскації майна.
Із повним текстом вироку і мотивами суду можна ознайомитися у ЄДРСР
Довідково: ч.3 ст.187 КК України – розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнавала нападу, погрозі застосування такого насильства (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло;
ч.1 ст.357 КК України – викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів;
ч.3 ст.357 КК України – незаконне заволодінні паспортом, та іншими важливими документами;
ч.3 ст.289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно;
ч.2 ст.146 КК України – незаконне викрадення людини, вчинене з корисливих мотивів, із застосуванням зброї;
ч. 1 ст. 263 КК України – носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу;
ч.1 ст.304 КК України – втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність;
ч. 2 статті 185 КК України – крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду
_03_03.png)
