Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У березні 2020 року позивачка звернулася до Кам’янець-Подільского міськрайонного суду з позовом до відповідача про повернення майна та стягнення грошової компенсації вартості майна. Вона зазначила, що 30 листопада 2010 року її близька знайома склала нотаріально посвідчений заповіт, яким належну їй квартиру, а також усе рухоме та нерухоме майно, що буде належати їй на день смерті, заповіла позивачці. Своєю чергою та дала їй у безоплатне користування телевізор «Samsung» вартістю 1160 гривень, холодильник «Samsung» вартістю 8587 гривень та власним коштом придбала й встановила у квартирі вхідні двері вартістю 4594 гривень.
Утім після смерті жінки з`ясувалося, що 6 вересня 2018 року вона склала новий заповіт – але вже на ім`я відповідача. Новоспечений спадкоємець відмовився повернути власниці телевізор, холодильник і компенсувати вартість установлених дверей, тому вона просила суд зобов’язати його це зробити, оскільки договір позики закінчився після смерті позичальниці.
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд дійшов висновку, що спадкоємець незаконно володіє вказаними речами, та задовольнив позов.
Відповідач оскаржив рішення місцевого суду. Апеляційну скаргу мотивував тим, що позивачка не довела, що вона власниця спірного майна та що між нею та спадкодавицею були укладені договори позички, за умовами яких остання зобов`язалася повернути речі. Тому уважає, що правові підстави для витребування цього майна відсутні.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що договір позички відноситься до цивільно-правових угод, які спрямовані на тимчасове передання майна у безоплатне користування. Форма цього договору залежить від суб`єктного складу та предмету позички, зокрема, договір позички між фізичними особами, предметом якого є побутові речі, може укладатися усно. Відносини позички мають довірчий характер, а тому зі смертю користувача відносини позики припиняються.
Апеляційний суд вказує, що зібрані докази (оригінали гарантійного талону, товарний, фіскальний, службовий чеки, видаткова накладна) підтверджують, що телевізор, холодильник і двері належать позивачці на праві власності, вона передала їх у тимчасове безоплатне користування, а зі смертю позичальниці відносини позики припинилися, тож позивачка має право повернути ці речі.
«За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що (спадкоємець) набув майно та зберіг його у себе за рахунок (позивачки) без достатньої правової підстави, внаслідок чого він зобов`язаний повернути майно та кошти власниці. При цьому суд правильно керувався тим, що порушене право (позивачки) слід захистити шляхом задоволення її кондикційного позову до відповідача як фактичного володільця майна з використанням правового механізму, встановленого статтею 1212 ЦК України», – ідеться у постанові Хмельницького апеляційного суду.
Відтак апеляційну скаргу відповідача суд залишив без задоволення, а рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2020 року без змін.
Із повним текстом постанови можна ознайомитися в ЄДРСР
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду
_03_03.png)
