Наявність особистих неприязних стосунків не свідчить про відсутність хуліганського мотиву в діях обвинуваченого – апеляційний суд

Хмельницький апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора: скасував вирок Віньковецького районного суду в частині призначеного обвинуваченому покарання за нанесення легких тілесних ушкоджень та визнання його невинуватим у вчиненні хуліганства.
Натомість ухвалив новий вирок, яким визнав обвинуваченого винним, окрім як за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я), також і за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство), призначивши остаточне покарання у виді 3 місяців арешту.
За вироком суду, зранку 19 квітня 2019 року до магазину в смт Нова Ушиця, де хазяйнує старший брат, навідався молодший. Конфлікт між родичами, що триває близько 10 років, того дня закінчився травмами, матеріальними збитками і лавою підсудних для обох. Молодшого брата, котрий спочатку розгромив зовнішню вітрину магазину, потім держаком від лопати побив брата і його дружину та сокирою пошкодив товар в магазині на суму понад 16 тисяч гривень, оскаржуваним вироком суд визнав винним у заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, виправдав за статтею «Хуліганство» через недоведеність, що в його діях є склад злочину, та покарав його виправними роботами строком на 10 місяців, які він мав відбувати за місцем роботи, з відрахуванням в дохід держави 15% із суми заробітку.
Не погоджуючись з цим вироком, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, ухвалити новий, яким визнати його винним у вчиненні обох інкримінованих правопорушень, та призначити остаточне покарання у виді арешту строком на 6 місяців. Уважає, що місцевий суд безпідставно виправдав обвинуваченого у хуліганстві, тому що той своїми діями, спрямованими на пошкодження майна, фактично діяв з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, чим грубо порушив громадський порядок. Також прокурор не погодився і з розміром призначеного покарання, уважаючи його м`яким. Крім того, звертає увагу, що покарання у виді виправних робіт обвинувачений не в змозі виконати, оскільки фактично не працює.
Заслухавши учасників процесу, повторно дослідивши докази, колегія суддів апеляційного суду частково погодилася із доводами прокурора. Серед іншого, ХАС звертає увагу на те, що в ході судового розгляду не встановлено відомостей про місце роботи обвинуваченого, де він мав би відбувати покарання у виді виправних робіт, що позбавляло можливості місцевий суд призначати даний вид покарання. Крім того, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість.
«Як вбачається із фактичних обставин справи, які учасниками провадження не оспорюються, обвинувачений вчинив даний злочин відносно двох осіб, серед яких одним із потерпілих була жінка, завдану шкоду не відшкодував, заходів щодо вибачення за свої неправомірні дії не вживав, осуду своєї поведінки не висловлював, в тому числі і під час апеляційного провадження», – зазначає апеляційний суд.
Колегія суддів також зауважує, що виправдовуючи обвинуваченого у вчиненні хуліганства, суд у вироку вказав на недоведеність, що в його діях є склад цього кримінального правопорушення: виходив із того, що між обвинуваченим та потерпілим були стійкі особисті неприязні відносини, які призвели до пошкодження майна потерпілого з мотивів помсти, а не з мотивів явної неповаги до суспільства.
«Однак, наявність особистих неприязних стосунків між особами сама по собі ще не свідчить про відсутність хуліганського мотиву в діях обвинуваченої особи (…) Дійсно, як зазначав місцевий суд, мотивом хуліганства є неповага до суспільства, однак, причини вчинення таких дій можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки», – ідеться у вироку апеляційного суду.
На думку колегії суддів ХАС, докази у справі підтверджують те, що обвинувачений, використавши малозначний привід, порушуючи громадський порядок, раптово почав шкодити братове майно і через півтори години після бійки з ним повернувся до магазину вже із сокирою, продовживши трощити товар у присутності продавця, не реагуючи на його прохання припинити, що призвело до зупинки роботи магазину і у сукупності свідчить про наявність у обвинуваченого мотивів явної неповаги до суспільства, яка проявилась у прагненні протиставити себе суспільству та принизити людську гідність інших громадян.
Відтак колегія суддів вважає, що висновок суду про необхідність виправдати обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України (хуліганство), є безпідставним.
Із повним текстом вироку апеляційного суду можна ознайомитися у ЄДРСР
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду