Обвинувачений, що надав слідчій неправомірну вигоду, не мав корисливого мотиву – ХАС змінив вирок місцевого суду

Хмельницький апеляційний суд частково задовольнив апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника: змінив вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області – призначив обвинуваченому за ч.3 ст. 369 КК України (пропозиція службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду та надання такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища) покарання у виді 4 років позбавлення волі, без конфіскації майна.
За вироком місцевого суду, 26 вересня 2018 року обвинувачений запропонував та пообіцяв надати слідчій СВ Красилівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області 200 доларів США неправомірної вигоди за сприяння у якнайшвидшому поверненні йому автомобіля. Суд наклав арешт на те авто у межах кримінального провадження за частиною 2 статті 309 КК України й поліцейська була слідчою у справі. Про цей факт того ж дня вона відрапортувала керівникові.12 жовтня обвинувачений прийшов до слідчої у службовий кабінет і поклав до папки на столі 100 $ США, які були вилучені під час проведення огляду місця події.
Старокостянтинівський районний суд визнав його винним у інкримінованому злочині та призначив покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла.
Вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження закрити – головні вимоги апеляційних скарг обвинуваченого і його захисника. На думку адвоката, вина його підзахисного у вчиненні цього злочину не доведена, а докази отримані шляхом провокації. Зазначає, що докази сторони обвинувачення, які суд визнав допустимими, не містять жодної інформації на підтвердження того, що при здійсненні заходів контролю за вчинення злочину органи досудового розслідування діяли в межах принципу «пасивного розслідування», не спонукаючи обвинуваченого до злочинних дій.
Обвинувачений в апеляційні скарзі вказує, що суд не врахував факти та докази, які могли б істотно вплинути на прийняття об`єктивного та справедливого рішення. Зокрема, те, що на записах з камер відеонагляду, встановлених у робочому кабінеті слідчої, не було видно, що вона жестами та рухами вказувала, куди потрібно покласти гроші, які, як він думав, повинні були піти на оплату послуг з утримання його автомобіля на штрафмайданчику. Вважає, що свідок спровокувала його на надання їй неправомірної вигоди.
Колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновками суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, за який його засуджено.
«Зібрані та досліджені докази давали суду підстави для обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 злочину, за який його засуджено, тому доводи апеляційної скарги захисника та обвинуваченого, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, оскільки докази отримані шляхом провокації, не можуть бути враховані, так як суперечать сукупності досліджених судом першої інстанції доказів, яким суд першої інстанції дав вірну кримінально правову оцінку», – констатує апеляційний суд.

Разом з тим, колегія суддів уважає, що в частині призначеного покарання вирок суду можна змінити, визначивши його у виді 4 років позбавлення волі, без конфіскації майна.
Апеляційний суд звертає увагу, що додаткове покарання – конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, тобто такі, які вчинено із корисливих спонукань (бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди).
На думку ХАС, досудове слідство і суд не встановили, що при пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, обвинувачений керувався корисливим мотивом.
«Тому, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за ч.3 ст.369 КК України, в мінімальних межах санкції частини статті, за якою він засуджується, без конфіскації майна», – зазначено в ухвалі апеляційного суду.
Із повним текстом ухвали можна ознайомитися у ЄДРСР
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду