Дитина вправі заявити вимогу про примусове стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати – постанова ХАС

У липні 2020 року позивачка звернулася до Ізяславського районного суду з позовом до свого батька про стягнення заборгованості за аліментами, пені за прострочення сплати аліментів та аліментів на повнолітню дочку. Вона пояснила, що у 2005 році суд стягнув на користь її матері аліменти на утримання позивачки як дитини у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно. Проте відповідач не сплачував аліменти на дитину в повному обсязі, внаслідок чого станом на березень 2019 року виникла заборгованість у розмірі 47 739 гривень. Крім того, з 1 вересня 2018 року вона навчається на платній основі в медичному коледжі, тому ще потребує матеріальної допомоги.
Тож просила суд стягнути з батька на свою користь заборгованість за аліментами у розмірі 47 739 грн, пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 47 739 грн і аліменти на її утримання в розмірі 2000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви та до закінчення нею навчання, тобто до 30 серпня 2022 року, або до досягнення нею 23 років.
Місцевий суд позов задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь позивачки аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно на період її навчання, але не більше, ніж до досягнення двадцяти трьох років.
Суд виходив з того, що позивачка навчається та потребує матеріальної допомоги, яку відповідач спроможний надавати у розмірі 1000 грн на місяць. А от право на стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів, на думку суду, належить лише одержувачу аліментів – матері, а дитина, на утримання якої стягуються аліменти, не наділена таким правом і є неналежним позивачем у справі.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. Її батько подав відзив з проханням залишити рішення суду першої інстанції без змін та апеляційну скаргу – без задоволення.
Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що за змістом нової редакції статті 179 Сімейного кодексу України, що діє з 8 липня 2017 року, дитина є власником одержаних аліментів і вправі заявити вимогу про примусове стягнення з боржника заборгованості за аліментами та неустойки (пені) за прострочення їх сплати.
Апеляційний суд зазначає, що відповідач не виконував належним чином рішення суду про стягнення аліментів і не надавав матері дитини регулярної матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дочки, через що виникла заборгованість за аліментами. Оскільки жінка не вжила дієвих заходів на захист порушеного права неповнолітньої дитини як власника аліментів, а батько оспорює розмір заборгованості за аліментами, то донька правомірно звернулася до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості та пені.

Водночас, згідно з довідкою-розрахунком, за період з квітня 2018 року до березня 2019 року включно розмір заборгованості відповідача за аліментами на дитину склав 11 463 грн. При цьому, апеляційний суд враховує, що протягом липня 2018 року – січня 2019 року відповідач частково сплачував аліменти (по 1000 грн на місяць).
«Указана довідка не містить детальний розрахунок заборгованості за аліментами, яка утворилася до 1 квітня 2018 року, в сумі 36276 грн. Суд апеляційної інстанції ухвалою від 12 березня 2021 року роз`яснив сторонам право на вчинення процесуальних дій та подання до суду повного розрахунку заборгованості, натомість, вони не подали таких відомостей. У цій частині позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню», – констатує апеляційний суд.
Разом із тим, показання свідків та платіжні документи, які подав відповідач, достовірно не підтверджують, що він погасив борг зі сплати аліментів.
За таких обставин апеляційний суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивачки 11 463 гривень заборгованості за аліментами на дитину та 11 463 гривень пені за прострочення сплати аліментів, частково задовольнивши її позов.
«При вирішенні позову суд першої інстанції не дотримався вимог матеріального закону та зробив помилкові висновки про необґрунтованість позову про стягнення заборгованості за аліментами та пені, тому в цій частині ухвалене ним рішення підлягає скасуванню», – констатує суд.
З текстом постанови можна ознайомитися у ЄДРСР
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду