Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Ярмолинецький районний суд задовольнив вимоги позивача: поновив його на роботі на посаді водія автотранспортних засобів хмельницького ПП з 13 жовтня 2020 року, стягнув з підприємства на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу – 46 080 гривень, зобов’язав ПП провести розслідування нещасного випадку, який стався на підприємстві за участю позивача, прийняти його листи непрацездатності та провести розрахунок за ними, виготовити дублікат трудової книжки позивача без запису про звільнення його у зв’язку прогулом без поважних причин згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП, а також стягнув на користь незаконно звільненого водія 3 тисячі гривень моральної шкоди.
Звернувшись до суду, свої вимоги позивач пояснив тим, що 13 жовтня 2020 року його звільнили за прогул з хмельницького автотранспортного підприємства, де він працював водієм. Чоловік стверджує, що тоді він був на лікарняному після ДТП, у яку потрапив під час виконання посадових обов’язків – здійснюючи пасажирський міжнародний рейс Херсон-Щецин. Він подав підприємству лист непрацездатності, в якому зазначено про виробничу травму, але там цей факт приховали, через що водій не отримав ні лікарняних, ні належних компенсацій, а за час вимушеного прогулу – ще й зарплати. Моральні збитки внаслідок неправомірних дій відповідача позивач оцінив у 3 тисячі гривень.
Представник підприємства направив до суду відзив, заперечивши усі факти позивача. Мовляв, у листку непрацездатності причиною захворювання вказано «нещасний випадок на виробництві та його наслідки», проте у серпні 2020 року жодного нещасного випадку в ПП не було. Сам листок непрацездатності на день звільнення водій не подав, хоча був відсутній на роботі з 14 серпня по 13 жовтня 2020 року й відмовився писати письмові пояснення. Тому йому направили лист з повідомленням про звільнення за прогул. З ним провели розрахунок за жовтень на суму 1146,65 грн. До того ж шляхові листи та накази про відрядження підприємство у той час водієві не видавало, касових ордерів з вокзалів не отримувало й позивач не виконував 13 серпня 2020 року (день ДТП) міжнародний рейс як працівник ПП.
Суд зауважує, що прогул – це відсутність працівника на роботі без поважних причин більш як три години (безперервно або в цілому). При цьому відсутність за станом здоров’я належить до поважних причин. За даними листів непрацездатності, чоловік був на лікарняному з 14 серпня по 8 вересня 2020 року та з 9 вересня по 19 жовтня 2020 року.
Тому, на думку суду, його слід поновити на роботі та стягнути з роботодавця на його користь 46 080 гривень за час вимушеного прогулу (з 14 жовтня 2020 року по 14 травня 2021 року).
Щодо нещасного випадку на виробництві, факт якого заперечує відповідач, суд зазначає, що окрім пояснень позивача, про обставини дорожньо-транспортної пригоди йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення про притягнення водія автобуса (позивача) до адмінвідповідальності за статтею 124 КУпАП та інших матеріалах справи № 689/1775/20.
При цьому суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що автобус, яким керував позивач, не належить ПП.
«Суд вважає, що належність вказаного транспортного засобу іншому підприємству, а не відповідачу, не спростовує факту ДТП з участю позивача як водія ПП», – констатує суд.
Факт отримання позивачем травм внаслідок ДТП 13 серпня 2020 року супровідні листи «швидкої», висновки лікарів, листи непрацездатності.
«Хоча відповідач заперечує факт ДТП на підприємстві з участю позивача під час виконання ним трудових обов’язків, суд вважає, що в дійсності стався нещасний випадок під час виконання позивачем трудових обов`язків. Позивач в день отримання травми 13.08.2020 року перебував у відрядженні, виконуючи як водій ПП пасажирські перевезення на транспортному засобі «KasdohrerS-315», потрапив у ДТП, звідки його було доставлено до лікарні», – зазначає суд.
Відтак суд постановляє зобов’язати підприємство розслідувати нещасний випадок на виробництві відповідно до законодавства, оплатити водієві лікарняні, виготовити власним коштом дублікат його трудової книжки без запису про звільнення за прогул та сплатити заявлену ним моральну шкоду.
Рішення ще не набрало законної сили та може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду.
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду