Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Хмельницький апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу відповідачки на рішення Хмельницького міськрайонного суду у цивільній справі про стягнення з неї коштів.
За рішенням, до місцевого суду звернувся позивач з проханням стягнути на його користь з відповідачки 500 доларів США з конвертацією в гривні за офіційним курсом на день платежу. Він пояснив, що 17 червня 2020 року уклав з відповідачкою договір про наміри купити в неї квартиру (укласти договір купівлі-продажу квартири) вартістю 22 000 доларів США. Як забезпечувальний платіж передав їй 1 500 доларів США. Утім, у визначений строк договір купівлі-продажу квартири укладений не був. Проте відповідачка замість усієї суми авансу повернула лише 1 000 доларів США.
Хмельницький міськрайонний суд задовольнив позов: стягнув з відповідачки 500 доларів США та судові витрати. Це рішення вона оскаржила до апеляційного суду. Просила його скасувати та відмовити у позові.
Запевнила, що не приймала на відповідальне зберігання від позивача 1500 доларів США і такого положення в договорі немає. Напис в договорі про отримання від позивача завдатку зробив рієлтор (він не наділений законодавством на виконання нотаріальних функцій), вона не засвідчила цей напис своїм підписом, а це вказує на те, що завдатку в розмірі 1500 доларів США не отримувала.
На її думку, попередній договір купівлі-продажу квартири має бути укладений у письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням. Інакше він є нікчемним. Тому суд не вправі посилатись на умови нікчемного договору й обґрунтовувати ним своє рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив у її задоволенні відмовити. Пояснив, що договір про наміри був укладений між сторонами в простій письмовій формі й не підлягає нотаріальному посвідченню. Мовляв, він лише підтверджує волю сторін до вчинення у майбутньому правочину. Та оскільки договір купівлі-продажу квартири укладено не було, передана позивачем відповідачці сума як забезпечувальний платіж є авансом, який потрібно повернути.
Апеляційний суд звертає увагу на п.2.1 договору про наміри, у якому йдеться, що з метою забезпечення укладення договору продавець прийняла забезпечувальний платіж –1 500 доларів США. Договір підписали обидві сторони.
Як встановив суд, у визначений договором строк, купівля-продаж квартири не відбулася, у зв`язку із чим продавчиня повернула покупцеві 1 000 доларів США. Той звернувся до неї із письмовою вимогою щодо повернення решти отриманих коштів, а також щодо сплати неустойки, проте відповідачка ці вимоги проігнорувала.
Суддівська колегія апеляційного суду погодилася з висновками місцевого суду: «Сторонами було визначено умови договору, розмір забезпечувального платежу в сумі 1 500 доларів США, який згідно з умовами договору продавець прийняла на відповідальне зберігання, на підтвердження чого поставила у договорі свій підпис. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач, жодних доказів на підтвердження того, що кошти були отримані нею в розмірі меншому, ніж визначено укладеним договором, суду не надала».
З текстом постанови апеляційного суду можна ознайомитися у ЄДРСР
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду
_03_03.png)
