Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Хмельницький апеляційний суд залишив без змін рішення Хмельницького міськрайонного суду у справі № 686/24056/19 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
Звертаючись до суду, троє співвласників квартири у Хмельницькому зазначали, що 10 липня 2019 року їхнє помешкання затопили сусіди з квартири поверхом вище: в усіх кімнатах зі стелі та стінами стікала вода на меблі й на підлогу. Вони викликали поліцію та аварійну службу. За оглядом квартири було складено два акти про залиття. За висновком експерта вартість ремонту після цієї події становить 25524 грн. Моральну шкоду позивачі оцінили в розмірі 4 тис. грн. Ці суми вони просили суд стягнути солідарно з чотирьох відповідачів – співвласників квартири поверхом вище.
Хмельницький міськрайонний суд позов задовольнив.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, одна зі співвідповідачів оскаржила його в апеляційному порядку. Зокрема, вказавши, що суд першої інстанції не дослідив того, що зі сторони позивачів була груба необережність, яка стала причиною залиття квартири, адже в позовній заяві вони зазначили, що це вже дев`яте або десяте затоплення. Також уважає, що акт про залиття квартири від 12 липня не може бути належним доказом, бо складався без присутності будь-кого зі співвідповідачів. А ще упевнена, що позивачі не надали доказів, що підтверджують понесені ними моральні страждання. Тому просила апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення та ухвали нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивачі, серед іншого, зауважили, що апелянтка не зазначила, в яких саме діях чи бездіяльності полягала їх груба необережність і яким чином вони повинні були контролювати технічний стан гнучкого шланга гарячої води в її квартирі.
Як становив суд, причина залиття квартири позивачів – зрив шлангу гарячої води під мийкою на кухні у квартирі відповідачів. Про це йдеться у акті від 10 липня 2019 року, складеному працівниками МКП «Хмельницьктеплокомуненерго». У акті УМК «Озерна» зазначені наслідки залиття квартири позивачів, зокрема, замоклі стеля, стіни, підлога в коридорі, кухні, спальні та в дитячій кімнаті. Розмір збитків, завданих внаслідок затоплення квартири позивачів, визначений висновком судового експерта.
Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду, що вина відповідачів у спричиненні шкоди позивачам внаслідок невиконання обов`язку з утримання у належному стані власних сантехнічних приладів, доведена.
«(Відповідачі) не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири, клопотань про проведення відповідних судових експертиз, зокрема щодо визначення причин залиття квартири, не заявляли та не надали доказів про причин залиття та розміру спричиненої позивачам майнової шкоди, хоча це є їх процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди», – зауважує апеляційний суд.
Також ХАС звертає увагу, що апелянтка не зазначила, в яких діях чи бездіяльності позивачів полягала та проявлялася їх груба необережність, тому її аргументи про порушення судом норм матеріального та процесуального права, визнав помилковими. А її посилання на незаконність судового рішення в частині стягнення моральної шкоди – необґрунтованими.
«Вирішуючи питання щодо моральної шкоди, суд першої інстанції врахував тривалість порушення прав позивачів; час та зусилля, що потрібні останнім для відновлення попереднього стану; глибину їх душевних та психічних страждань, пов`язаних із пошкодженням майна; порушення нормального ритму життя; тяжкість вимушених змін (неможливість використовувати належним чином своє майно), а також вимоги розумності та справедливості», – констатує апеляційний суд.
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду
_03_03.png)
