Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Полонський районний суд задовольнив позов жителя Полонного: стягнув на його користь з відповідачки 17 тис. грн. Це частина грошей, які жінка отримала від його брата в квітні 2019 року, але після його смерті добровільно відмовилася повертати.
Позивач, як єдиний спадкоємець брата, звернувся до суду. Пояснив, що два роки тому односельчанка його брата взяла в того позику у розмірі 27 тис. грн в рахунок майбутнього продажу йому житлового будинку в с. Адамів Полонського району. Це підтверджує розписка. Проте через два місяці після цього його брат помер. У день поховання жінка віддала 10 тис. грн, але решти – 17 тис. грн – досі не повернула. Цю суму, уважаючи її боргом, позивач просив суд з неї стягнути.
У судовому засідання відповідачка розповіла, що між нею та братом позивача, її односельцем, дійсно була домовленість про купівлю-продаж будинку у с. Адамів. Вони погодили оформити договір після виготовлення правовстановлюючих документів на хату, яких у неї не було. На підтвердження наміру купити будинок, чоловік передав їй 27 тис. грн. Але після його смерті змогла повернути його спадкоємцю лише 10 тис. грн, бо витратилася на весілля доньки. При цьому вона звернула увагу, що односелець не позичав їй гроші, а дав їх як попередню оплату за придбання будинку після виготовлення документів.
Це підтвердили й свідки, у присутності котрих відбулася домовленість й відповідачка написала розписку про отримання грошей.
Суд зауважує, що позивач, звертаючись до суду з позовом та обираючи спосіб захисту своїх прав та обов’язків, виходив з того, що між його братом та відповідачкою виникло позикове зобов’язання, яке жінка виконала частково, повернувши частину грошей. На думку суду, такі доводи – помилкові, позаяк встановлені обставини та досліджені докази свідчать, що спірні правовідносини регулюються нормами права, які випливають з укладення договору купівлі-продажі нерухомого майна (ст. ст. 638, 640, 655, 656, 657 ЦК України).
«З огляду на наведені обставини в даному випадку слід дійти висновку, що коли сторони домовилися укласти договір купівлі-продажу, але відповідно його не оформили у зв’язку з не укладанням, сплачений в рахунок виконання договору в сумі 27000 грн вважається авансовим і повертається у тому розмірі, в якому він надавався», – ідеться у рішенні суду.
Суд уважає, що у цій справі спір підлягає вирішенню на підставі положень про безпідставне зберігання. При цьому, застосування цієї норми не призводить до зміни позову або обраного позивачем способу захисту, а незгода суду з правовим обґрунтуванням спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.
Довідково. Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Рішення не набрало законної сили й може бути оскаржене до апеляційного суду.
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду