Суд визнав за жителькою Нетішина право власності на третину будинку, що був майном колгоспного двору

Нетішинський міський суд задовольнив позов місцевої жительки: визнав за нею право власності на 1/3 частки житлового будинку, що свого часу належав колгоспному двору.

У позові жінка зазначила: за копією свідоцтва про право власності від 1981 року колгоспному двору на праві особистої приватної власності належав житловий будинок з будівлями та спорудами у Нетішині. Станом на 15 квітня 1991 року (коли був введений в дію Закон України «Про власність») у ньому були зареєстровані та постійно проживали голова колгоспного двору та вона з відповідачкою, а отже усі мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору, відповідно до вимог частини 2 статті 123 Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року.

Голова колгоспного двору померла у 2005 році. Минулого року суд встановив факт належності їй свідоцтва про право особистої приватної власності на спірний будинок й на 2/3 його частки визнав право власності за відповідачкою.

Через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів позивачка позбавлена можливості оформити своє право на частку у спільному майні, а тому просила суд визнати за нею право власності на 1/3 частки цього житлового будинку.

Відповідачка визнала позовні вимоги позивачки.

Суд зауважує, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

«Отже, усі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору», – зазначає суд.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особо, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

«…позивачка зареєструвати право власності на частку житлового будинку в м.Нетішин не має можливості, оскільки право власності на домоволодіння оформлено на колгоспний двір, а померла вважалась тільки головою колгоспного двору, оригінали правовстановлюючих документів відсутні», – зауважує суд.

Відтак суд приходить до висновку, що є законні підстави для визнання за позивачкою права власності на 1/3 частки спірного будинку. Позаяк відповідачка позов визнала, суд ухвалив рішення про його задоволення (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Рішення ще не набрало законної сили та може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду.

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду