«Про окремі питання апеляційного оскарження ухвал слідчих суддів»: суддя ХАС Вікторія Смірнова взяла участь у правничому форумі

Особливості апеляційної перевірки ухвал слідчого судді зумовлені насамперед характером цього виду судового рішення, необхідністю невідкладної перевірки його законності й обґрунтованості. На це зауважила суддя Хмельницького апеляційного суду, кандидат юридичних наук Вікторія Смірнова на Форумі з кримінального права та процесу імені Й. Л. Бронза, що відбувся 25 серпня 2023 року в Одесі.

Як зазначила суддя, до особливостей апеляційної перевірки ухвал слідчого судді належать:
- спрощений порядок подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду (ч. 1 ст. 395 КПК України);

- скорочений строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді – протягом 5 днів з дня її оголошення; для особи, яка перебуває під вартою, – з моменту вручення їй копії судового рішення; для особи, без виклику якої постановлено ухвалу слідчого судді та яка її оскаржує, – з дня отримання нею копії судового рішення (частини 2, 3 ст. 395 КПК України);

- скорочений строк розгляду апеляції – не пізніше як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Порядок дій та обмежені строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не передбачають прийняття окремого рішення про відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду скарги, формально вказує на початок апеляційного розгляду (ухвала ККС ВС у справі № 569/17036/118), звернула увагу суддя ХАС.

Вона також зазначила, що під час апеляційного перегляду ухвал слідчих суддів апеляційний суд не може ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення, якщо особа не усунула недоліків, оскільки положення ст. 398 КПК України, частин 1, 2 та п.1 ч. 3 ст. 399 КПК України застосовуються до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст. 392 КПК України, а щодо оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК України (ухвали слідчого судді), слід застосовувати положення ст. 422 КПК України (постанова ККС ВС у справа № 686/24639/17).

Вікторія Смірнова акцентувала: законодавець, обмеживши право сторін на апеляційне оскарження певних ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, передбачив інший механізм висловлення незгоди із рішеннями слідчого судді: за приписами ч. 3 ст. 309 КПК України на ухвали слідчого судді, які не оскаржуються під час досудового розслідування, можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.

«За висновком об’єднаної палати ККС ВС, неприйняття судом першої інстанції до розгляду під час підготовчого судового засідання висловлених прокурором заперечень на ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування та ненадання відповідей на доводи такого заперечення не лише не ґрунтуються на положеннях чинного кримінального процесуального закону, але й суперечать положенням ч. З ст. 309 КПК України», – сказала суддя.

Тема виступу судді ХАС Вікторії Смірнової «Про окремі питання апеляційного оскарження ухвал слідчих суддів» входила до програми секції Форуму: «Новели судової практики у кримінальних провадженнях». Окрім цього, захід мав ще два тематичні блоки – «Антикорупційні розслідування та судові провадження» й «Трансформація кримінального процесу воєнного часу».

У Форумі з кримінального права та процесу імені Й. Л. Бронза взяли участь судді Верховного Суду, ВАКС, апеляційних та місцевих судів, науковці, адвокати, представники правоохоронних органів.

Світлини з сайту Форуму у Фейсбуці

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду