Винний у обох злочинах: Хмельницький апеляційний скасував вирок суду І інстанції як необґрунтований

Хмельницький апеляційний суд частково задовольнив апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого – повністю скасував вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 листопада 2018 року, яким хмельничанина, обвинуваченого у необережному середньої тяжкості тілесному ушкодженні (стаття 128 Кримінального кодексу України) та в умисному легкому тілесному ушкодженні (частина 1 статті 125 Кримінального кодексу України), виправдано через недоведеність.

Натомість ухвалив новий вирок – визнав чоловіка винуватим у вчиненні обох інкримінованих злочинів та призначив покарання: за ч. 1 ст. 125 КК України – 170 гривень штрафу, але звільнив від його відбування у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (п.1 ч.1 ст.49 КК України); за ст. 128 КК України – 150 годин громадських робіт.

Крім цього, обвинувачений має сплатити на користь потерпілого 14 394 гривень матеріальної і 25 тисяч гривень моральної шкоди.

Події, про які йдеться у вироку, сталися 21 лютого 2016 року у Хмельницькому. Двоє з компанії молодих людей, що відпочивали в сауні, надворі почали з’ясовувати питання розрахунку за додаткові замовлення в закладі. Коли діло дійшло до ляпасів, дехто почав своїх знайомих втихомирювати. Серед них – двоє чоловіків, що згодом отримають статуси «обвинуваченого» і «потерпілого»: під час розбірок один вдарив кулаком в груди іншого (той впав спочатку на бетонну конструкцію, потім на бруківку, зламавши стегнову кістку), потім, уже лежачого, вдарив ще ногою по обличчю.

Правоохоронці кваліфікували дії обвинуваченого за ч.1 ст. 125 та ст. 128 Кримінального кодексу України, утім, Хмельницький міськрайонний суд за обома злочинами чоловіка виправдав через недоведеність, відповідно, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа, та що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

У своїх апеляційних скаргах прокурор і представник потерпілого просили вирок суду першої інстанції скасувати через численні порушення (зокрема, на їхню думку, суд проігнорував показання потерпілого і трьох свідків обвинувачення, натомість взяв до уваги покази свідка захисту, що є зацікавленою особою) та визнати обвинуваченого винним у інкримінованих злочинах, остаточно покаравши двома роками обмеження волі. Представник потерпілого також просив стягнути на користь свого підзахисного 14 394 гривень матеріальної і 100 тисяч гривень моральної шкоди.

Заслухавши учасників процесу, повторно дослідивши матеріали справи, судова колегія апеляційного суду дійшла до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення, яке не відповідає вимогам закону.

«Зокрема, судом не враховано того, що сам обвинувачений у своїх показаннях припускав можливість падіння потерпілого від його поштовху, а свідок, з яким обвинувачений перебуває у дружніх стосунках, самого конфлікту між обвинуваченим та потерпілим не бачив, оскільки в той момент з`ясовував стосунки із (іншим - прес-сл.) свідком, але при цьому чув, як потерпілий кричав від болю у нозі, знаходячись на землі», – йдеться у вироку апеляційного суду.

Апеляційний суд також вказує, що місцевий суд не дав жодної оцінки висновку судово-медичної експертизи, за результатами якої виявлені у потерпілого тілесні ушкодження легкого та середнього ступеня тяжкості, могли утворитися в час і за обставин, зазначених потерпілим у своїх поясненнях.

Посилаючись на суперечливість, непослідовність, та неузгодженість показань свідків обвинувачення суд першої інстанції, на думку судової колегії, допустив вибіркову оцінку доказів. При цьому судді вказують, що місцевий суд, сумніваючись у достовірності показів двох свідків, бо вони родичі потерпілого, не врахував вимоги ст. 65 КПК України, які не виключають можливості допиту як свідків близьких родичів потерпілого та оцінку їхніх свідчень як доказів у сукупності із іншими доказами у справі.

«…колегія суддів вважає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам провадження і така невідповідність істотно вплинула на правильність вирішення питання про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а тому є підставою для скасування виправдувального вироку як необґрунтованого та ухвалення нового вироку з підстав, передбачених ст.ст. 407 ч.1 п.3, 409 ч.1 п.2, 411, 420 КПК України», – констатує Хмельницький апеляційний суд.

Прес-служба Хмельницького апеляційного суду