«Незалежні суди та вільні ЗМІ: протидія дезінформації» – відбувся IV загальнонаціональний форум

Що таке деізформація, як вона впливає на судову систему та як дієво їй протистояти – головні теми Четвертого загальнонаціонального форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: протидія дезінформації», що відбувся 1 липня, уперше онлайн. Протягом семи годин судді, журналісти, юристи, громадські діячі та міжнародні експерти ділилися, яким інформаційним викликам наразі доводиться протистояти, кейсами протидії фейкам, дезінформації та пропаганді.

«Якщо є стала, потужна комунікаційна стратегія, тоді протистояння викликам буде мати результат. І її потрібно напрацьовувати під час штилю, а не шторму, як зараз це відбувається з COVID-19 », – каже директорка центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова. Вона упевнена: аби не давати простору для дезінформації, потрібно говорити про себе самим.  

Суди України у цьому напрямку за останні три роки зробили великі кроки, вважає суддя-спікер Вищого антикорупційного суду Інна Білоус. За її словами, джерела інформації про суд достатньо обмежені: люди отримують її, ставши учасником судового процесу, або ж – від друзів чи ЗМІ, тому важливо, щоби суд був проактивним і першоджерелом достовірної інформації, зокрема, про справи, що розглядає. Суддя-спікер каже, що у ВАКС розповідають не лише про резонансні, бо будь-яка справа може бути цікава, у тому числі, для правників з точки зору правозастосування.  

Але це не страхує від дезінформації, яку суддя поділяє на свідому і не свідому. Свідома, на її думку, спрямована на підрив авторитету усієї судової системи чи окремого суду – і ресурсів боротися з нею у судів часто не вистачає. А несвідоме подання недостовірної інформації може стати результатом необізнаності, для прикладу, журналістів із юридичними процедурами і термінами. Та незалежно від наміру і способу, вважає, дезінформація ще більше впливає на кризу довіри до судової гілки влади.

Найкращим способом її підвищити і закріпити, на думку заступника Голови Вищої ради правосуддя Олексія Маловацького, є чітке, зрозуміле і послідовне рішення: «Якщо у того, хто отримав це рішення, не вистачає рівня освіти, то суд має його чітко пояснити. Проте це рішення має ґрунтуватися на попередніх рішеннях судів та законах».

Олексій Маловацький певний, що повинні бути законодавчі запобіжники цілеспрямованим інформаційним кампаніям, які мають на меті спонукати суд прийняти бажане рішення, разом із тим судова влада хоче відчувати зворотній зв'язок – від Міністерства юстиції, професійних організацій журналістів.

Саме професійні медіа, які працюють за стандартами журналістики (трансляція правди), з масовою аудиторією та дорожать своєю репутацією, за словами голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка, допомагають протидіяти пропаганді в Україні – і їх потрібно вирізняти, власне, як ЗМІ-сміттярки, що служать платформою для розповсюдження дезінформації і фейків.

Більше читайте у дайджесті інформаційного партнеру Форуму «Юридична газета»: https://bit.ly/2YSY0PV, https://bit.ly/3dWGhLA, https://bit.ly/2YSUmW1, https://bit.ly/31BFgpH, https://bit.ly/2NMQMX4

Організатори заходу – Вища рада правосуддя, Верховний Суд, Рада суддів України, Державна судова адміністрація України, Національна школа суддів України спільно з проєктом ЄС "Право-Justice", за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Прес-служба Хмельницького апеляційного суду