Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Хмельницький апеляційний суд залишив без змін вирок Летичівського районного суду від 31 березня 2020 року, який оскаржував обвинувачений. Цим вироком суд визнав його винним у незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту (частина 1 статті 309 Кримінального кодексу України) та призначив покарання – 2 роки ув’язнення, проте звільнив від його відбування з випробуванням на 1 рік 6 місяців іспитового строку.
Як встановив суд першої інстанції, 9 грудня 2019 року під час обшуку автомобіля ВАЗ чоловік добровільно віддав поліцейським поліетиленовий пакет з канабісом загальною масою 2,939 г. Того ж дня під час санкціонованого обшуку в господарському приміщенні за його місцем проживання видав ще один пакет з канабісом масою 4,592 г та пристрій для паління. Наркотичний засіб виготовив сам, висушивши і подрібнивши дикоростучу рослину конопель. Канабіс зберігав для власного вживання, без мети збуту.
Обвинувачений, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації його дій, просив апеляційний вирок місцевого суду змінити, призначити більш м`яке покарання у виді штрафу або виправних робіт на 1 рік з відрахуванням 10% заробітку. На його думку, з урахуванням, зокрема, розміру знайдених наркотиків та те, що він працює, має сім’ю, підстав застосовувати до нього покарання у виді позбавлення волі немає.
Проти задоволення апеляційної скарги виступив прокурор, бо вважає, що призначення реального покарання, як просить обвинувачений, погіршує його становище, тому є недопустимим.
На думку апеляційного суду, місцевий суд призначив покарання апелянту із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного і усіх обставин кримінального провадження, у тому числі тих, на які він посилається у своїй апеляційній скарзі. Тому доводи про призначення йому реального покарання у виді штрафу чи виправних робіт не заслуговують на увагу: така вимога погіршує його становище та суперечить чинному законодавству.
«Суд апеляційної інстанції не вважає за можливе призначити покарання у виді штрафу або виправних робіт, які хоч і є менш суворим видом покаранням, але обвинувачений не може бути звільнений від його відбування на підставі ст.75 КК України, і цей захід примусу слід відбувати реально. Отже, становище обвинуваченого буде погіршено», – констатує апеляційний суд в ухвалі.
Із повним текстом судового рішення можна ознайомитися у ЄДРСР
Прес-служба Хмельницького апеляційного суду
_03_03.png)
