Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Торік увечері 28 травня у Старокостянтинові молода жінка з 5-річною дитиною поверталася додому, як неподалік від свого будинку побачила трьох чоловіків, що розмовляли між собою. Їй це не сподобалося, тому нецензурно облаяла їх і сказала утікати, пригрозивши розправою. Те, що чоловіки проігнорували її вимогу, обвинувачену розізлило: вона пішла додому і повернулася уже зі зброєю – пружинно-поршневою пневматичною гвинтівкою із вмонтованим оптичним прицілом – і спрямувала її на одного з чоловіків. Той, реально сприйнявши погрозу вбивством, сів було на велосипед, щоб утікати, як жінка вистрелила. Куля 4,5 мм влучила йому у гомілку.
Згідно з висновком судово-медичного експерта, отримане поранення відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Про це ідеться у вироку Старокостянтинівського районного суду, яким обвинувачену визнано винною у обох інкримінованих злочинах: в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я ( частина 2 статті 125 Кримінального кодексу України) і у погрозі вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози (частина 1 статті129 Кримінального кодексу України).
Суд оштрафував її на 1700 гривень – за легкі тілесні ушкодження, а від покарання за погрозу вбивством звільнив, бо санкція статті передбачає покарання у виді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років. Разом із тим арешт і обмеження волі не застосовується, зокрема, до жінок що мають дітей віком, відповідно, до 7 і 14 років.
Крім цього, суд стягнув з обвинуваченої 656 гривень майнової шкоди і 5 тисяч гривень – матеріальної.
Разом із захисником вона оскаржила вирок до Хмельницького апеляційного суду: обоє просили його скасувати, а справу закрити, бо вважають, що місцевий суд неправильно застосував кримінальний закон, мовляв, то була не погроза вбивством, а самозахист.
Та, на думку колегії суддів апеляційного суду, суд першої інстанції «створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні, доведеності та переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи».
Серед іншого, суд звертає увагу: доводи сторони захисту про те, що обвинувачена тримала рушницю стволом до землі і не направляла її в бік потерпілого, не спростовує кваліфікацію її дій за ч.1 ст.129 КК України, адже об`єктивна сторона цього кримінального правопорушення виявляється у залякуванні потерпілого будь-яким способом, в тому числі, усно чи шляхом демонстрації зброї, що, власне, і відбулося.
«Більше того, злочин, передбачений ч.1 ст.129 КК України, вважається закінченим з моменту сприйняття погрози потерпілим, що мало місце у даному кримінальному провадженні, ще до самого пострілу і отриманого потерпілим легкого тілесного ушкодження», – додає суд.
Також суддівська колегія зауважує, що безпідставним є твердження апелянтів про стан уявної оборони, в якому нібито діяла обвинувачена, оскільки в діях потерпілого не було загрози для життя жінки.
«Зазначене у вироку формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, на переконання колегії суддів, відповідає диспозиції норм кримінального закону, якою встановлено кримінальну відповідальність за вчинені обвинуваченою дії, які правильно кваліфіковано судом за ч.2 ст.125 та ч.1ст.129 КК України», – констатує апеляційний суд, залишивши вирок суду першої інстанції без змін.
Прес-служба Хмельницького апеляційного суду