Постанову залишити без змін: при розгляді справи про нетверезе кермування присутність порушника необов’язкова

Хмельницький апеляційний залишив без змін постанову Славутського міськрайонного суду від 24 жовтня 2019 року про притягнення водія легковика до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

За постановою суду першої інстанції, ввечері 18 вересня 2019 року в Славуті чоловік керував автомобілем «PEUGEOT» в стані алкогольного сп’яніння – а це порушення п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП. Славутський міськрайонний суд визнав його винним у керуванні транспортним засобом особами в стані алкогольного сп’яніння, оштрафував на 10200 гривень та на 1 рік позбавив права керувати ТЗ.

Судове рішення водій оскаржив у Хмельницькому апеляційному суді з проханням його скасувати, а провадження у справі – закрити. Серед аргументів – порушення права на захист. Мовляв, суд першої інстанції не вжив усіх заходів для повідомлення його про розгляд справи і розглянув провадження без нього.

Апеляційний суд у своїй постанові вказує, що Славутський міськрайонний вжив усіх необхідних заходів для повідомлення про розгляд справи, зокрема, направив за залишеною порушником адресою судову повістку, проте за місцем проживання його не було. Суддя зазначає: «Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за статтею 130КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою».

При цьому апеляційний суд нагадує, що відповідно до статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

«Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки», – йдеться у постанові апеляційного суду.

Натомість в апеляційній інстанції було відновлене право апелянта як на особисту участь у судовому засіданні, так і на доведення своєї невинуватості належними та допустимими доказами.

Але допитаний в апеляційному суді свідок підтвердив, що 18 вересня під час патрулювання міста надійшло повідомлення про те, що цей водій у місцевому магазині вживав алкоголь та сів за кермо авта. Зупинивши його автомобіль, поліцейські запропонували водієві пройти огляд на стан сп’яніння, той погодився, але тільки в лікарні. Результат тесту на вміст алкоголю – 0,49%. Будь-яких заперечень щодо такого огляду апелянт не висловлював.

«Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП», – констатує суддя апеляційного суду.

Прес-служба Хмельницького апеляційного суду