Запах алкоголю був не через ліки: доводи апелянта про тверезість не підтвердилися доказами

Хмельницький апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу водія на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 26 листопада 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП.

Місцевий суд визнав апелянта винним у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, стягнув з нього 10200 гривень штрафу і на 1 рік позбавив права керування транспортними засобами.

Згідно з постановою, у ніч на 6 листопада минулого року в Хмельницькому місцевий житель  їхав за кермом свого авта з ознаками алкогольного сп’яніння. Проте від проходження огляду на стан сп’яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, відмовився.

Апелянт стверджує, що в його діях складу адмінправопорушення немає, тому справу слід закрити, а постанову суду першої інстанції скасувати. Каже, що коли тієї ночі він з дружиною повертався додому, невідомі чоловіки перегородили йому дорогу, забрали від автомобіля ключі й погрожували. Йому стало зле – випив таблетки. Тож коли приїхала поліція, він відмовився від огляду, бо розумів, що ліки могли вплинути на результат і від них міг бути запах.

Як пояснив у суді очевидець тих подій, на автомобіль апелянта, він звернув увагу, бо той підозріло рухався дорогою. Чоловік запідозрив, що за кермом п’яний водій, тому поїхав слідом, викликавши поліцію, й прийняв рішення заблокувати його рух до приїзду правоохоронців.

«З переглянутого апеляційним судом відеозапису видно, що ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від чого він відмовився, що було чітко відображено на відеозаписі», – зауважує суддя апеляційного суду.

При цьому, доводи порушника про вживання великої кількості ліків, які зумовили запах, не підтвердилися належними та допустимими доказами.

«Посилання апелянта на інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок суду про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки подія та склад, вчиненого ним адміністративного правопорушення знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції», – констатує апеляційний суд.

Відтак апеляційний суд залишив постанову Хмельницького міськрайонного суду щодо апелянта без змін, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Прес-служба Хмельницького апеляційного суду