Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 369/18297/21
провадження № 51-1526 км 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 12021111310001855 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст ухвалених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Вказаним вироком вирішено питання стосовно зарахування у строк відбування покарання строку попереднього ув`язнення та долі речових доказів.
Крім того, ухвалено стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 21 663,95 грн процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За встановлених місцевим судом фактичних обставин, ОСОБА_8 22 жовтня 2021 року приблизно о 13:30, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , під час конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_9 , завдав останньому декілька ударів кухонним ножем у тулуб, чим спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, від яких той помер на місці пригоди.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 залишено без задоволення, вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2025 року скасовано, а кримінальне провадження у зв`язку зі смертю обвинуваченого на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) закрито.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить питання про зміну ухвали апеляційного суду.
Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що, скасовуючи вирок місцевого суду та закриваючи кримінальне провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК, суд апеляційної інстанції всупереч положень статей 118, 124, 126 КПК не вирішив питання стосовно процесуальних витрат, які мав віднести на рахунок держави.
Від учасників судового провадження заперечень на зазначену вище касаційну скаргу не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , просила її задовольнити, а ухвалу апеляційного суду змінити із зазначених у скарзі підстав.
Захисник ОСОБА_6 не заперечував стосовно задоволення касаційної скарги сторони обвинувачення.
Інші учасники були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення касаційного розгляду до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з положеннями ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах касаційної скарги.
Висновки суду апеляційної інстанції щодо мотивів та підстав скасування вироку місцевого суду та закриття кримінального провадження стороною обвинувачення не оспорюються.
Водночас, у касаційній скарзі прокурор вказує про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, оскільки, скасовуючи вирок місцевого суду та закриваючи кримінальне провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК, всупереч положень статей 118, 124, 126 КПК, апеляційний суд не вирішив питання стосовно процесуальних витрат, які мав віднести на рахунок держави.
Перевіряючи такі доводи прокурора, колегія суддів вважає їх обґрунтованими виходячи із наступного.
Так, процесуальні витрати - це передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження.
Відповідно до ст. 118 КПК процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Питання розподілу процесуальних витрат має вирішуватися індивідуально у кожному кримінальному провадженні з урахуванням всіх обставин їх виникнення, підстав завершення кримінального провадження та судового розгляду.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КПК витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як визначено ч. 2 ст. 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи викладене, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, лише у разі ухвалення щодо неї обвинувального вироку.
Що ж стосується порядку вирішення питання стосовно стягнення процесуальних витрат у разі закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК, то такого кримінальний процесуальний закон прямо не передбачає.
Поряд з цим, положеннями ч. 1 ст. 126 КПК визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Отже, аналіз наведених вище положень процесуального закону дає підґрунтя дійти висновку, що наявність обов`язку у суду вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі і яким закривається кримінальне провадження.
Відповідно ж до ч. 3 ст. 124 КПК, якщо, зокрема, суд апеляційної інстанції, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат. А згідно з п. 3 ч. 1 ст. 419 КПК у резолютивній частині ухвали апеляційного суду зазначається рішення щодо розподілу процесуальних витрат.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що питання про наявність та розмір процесуальних витрат у кримінальному провадженні № 12021111310001855 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, було предметом розгляду суду першої інстанції, та вирішено під час постановлення обвинувального вироку.
У подальшому у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_8 суд апеляційної інстанції на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК скасував обвинувальний вирок суду та закрив кримінальне провадження.
Разом з тим, постановляючи таке рішення, апеляційний суд у своїй ухвалі не вирішив питання щодо процесуальних витрат, що свідчить про недотримання цим судом приписів кримінального процесуального закону.
Однак, згідно висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17 (провадження № 13-47 кс 20) невирішення питання про розподіл процесуальних витрат не може бути єдиною підставою для скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень, оскільки не є істотним порушенням вимог КПК та не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості і призначення покарання.
Оскільки у касаційній скарзі прокурор звертає увагу лише на відсутність в ухвалі апеляційного суду рішення щодо розподілу процесуальних витрат, з огляду на положення ч. 3 ст. 124 КПК суд касаційної інстанції наділений повноваженнями самостійно вирішити це питання без скасування оскаржуваної ухвали.
Крім того, як зазначено у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251 кмо 21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
На переконання колегії суддів, аналогічний підхід підлягає до застосовування і в тому випадку, коли кримінальне провадження підлягає до закриття на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК, враховуючи відсутність належного суб`єкта, на якого такі витрати мали бути покладені за законом.
Враховуючи наведене, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції зміні.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 року, якою скасовано вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2025 року, а кримінальне провадження № 12021111310001855 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, закрито підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку зі смертю обвинуваченого, - змінити.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 21 663,95 грн віднести на рахунок держави.
В іншій частині ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
_03_03.png)
