Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 619/866/24
провадження № 61-4633св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявниця - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Тулянцев Денис Сергійович, на рішення Дергачівського районного суду Харківської області,
у складі судді Калиновської Л. В., від 10 червня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Маміної О. В.,
Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю., від 24 лютого 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
1. У лютому 2024 року ОСОБА_4 , звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства.
2. Заява ОСОБА_5 обґрунтована тим, що вона з 27 червня 2022 по 25 лютого 2023 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 десантно штурмової бригади - ОСОБА_6 . Під час фактичних шлюбних відносин вони спільно проживали як чоловік та дружина у квартирі
АДРЕСА_1 , мали взаємні права та обов`язки, спільний побут, вели спільне господарство, мали спільних друзів та разом їздили до батьків.
3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 загинув під час виконання службових обов`язків, залишаючись вірним Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок у бою за Україну, її свободу та незалежність, біля населеного пункту Червонопопівка Сєверодонецького р-ну Луганської обл.
4. Зазначає, що вони не встигли укласти шлюб із ОСОБА_6 через його перебування його в зоні бойових дій та подальшу загибель.
5. Після смерті ОСОБА_6 , вона ІНФОРМАЦІЯ_2 народила
дочку - ОСОБА_7 , батьком якої є ОСОБА_6 , однак у свідоцтві про народження дитини відомості про батька були записані, як ОСОБА_8 , за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України.
6. Вказує, що за життя ОСОБА_6 був обізнаний про її вагітність і визнавав дитину своєю. Крім того, у період з 27 червня 2022 року по 22 лютого 2023 року ОСОБА_6 неодноразово надсилав їй грошові кошти в загальній сумі 248 650 грн, які вона витрачала на власні потреби, харчування, та придбання речей для майбутньої дитини.
7. Стверджує, що матір ОСОБА_6 - ОСОБА_2 та його брат - ОСОБА_3 були обізнані про їх стосунки ще до народження дитини.
8. Вважає, що встановлення факту батьківства має юридичне значення і відповідатиме інтересам дитини, дасть змогу зафіксувати відомості про батька дитини, який загинув, обороняючи свою державу, та відповідно передбачені законодавством пільги.
9. Посилаючись на викладене, ОСОБА_5 просила суд:
- встановити факт, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- внести до актового запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наступні зміни: відомості про особу батька записати як ОСОБА_6 ; громадянство батька записати « Україна »; прізвище дитини записати « ОСОБА_6 ».
Позиція ОСОБА_2 в суді першої інстанції
10. У лютому 2024 року ОСОБА_2 подала до суду першої інстанції заперечення проти заяви ОСОБА_5 , наполягаючи, що їй не відомо про те, що син збирався одружитись та що в нього мала народитись дитина. Стверджує, що часто розмовляла з сином телефоном, однак він їй нічого не казав ні про одруження, ні про дитину.
11. У березні 2024 року представник ОСОБА_2 , адвокат Тулянцев Д. С., звертав увагу суду першої інстанції на наявність спору про право та необхідність залишення заяви ОСОБА_5 без розгляду.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
12. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області
від 10 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року, заяву ОСОБА_5 задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Внесено до актового запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наступні зміни: відомості про особу батька записати як ОСОБА_6 ; громадянство батька записати « Україна »; прізвище дитини записати « ОСОБА_10 ».
13. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що батьківство
ОСОБА_6 щодо ОСОБА_7 є доведеним, зокрема висновком експерта від 15 січня 2025 року № СЕ-19/104-19/17184-БД, з якого вбачається, що ОСОБА_6 може бути батьком ОСОБА_7 , матір`ю якої є
ОСОБА_5 з ймовірністю не менше 99,9999999959101%.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат
Тулянцев Д. С., просить рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 червня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. 07 квітня 2026 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат
Тулянцев Д. С., подала касаційну скаргу на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 червня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 619/866/24.
16. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 619/866/24, які у червні 2026 року надійшли до Верховного Суду.
17. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21, постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 297/2485/19, від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 640/20599/19, від 07 грудня 2023 року у справі № 420/15422/22, від 20 грудня 2023 року у справі
№ 761/16555/23, від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
20. Вважає, що суди попередніх інстанцій помилково розглянули справу у порядку окремого провадження, оскільки наявний спір про право, а встановлення факту батьківства безпосередньо впливає на її майнові права, як матері загиблого військовослужбовця, зокрема на розмір одноразової грошової допомоги, яку їй призначено та яку вона отримує відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
21. Не погоджується з висновком експерта від 15 січня 2025 року
№ СЕ-19/104-19/17184-БД, вважає його неповним, складеним за наявності істотних порушень норм, які регламентують порядок проведення експертизи, а також таким, що викликає сумніви в його правильності.
22. Звертає увагу, що проведення експертизи спочатку було доручено експерту Соколовій А. Д. Проте, у висновку не зазначено у зв`язку з чим, коли, та на якій підставі проведення експертизи передоручено експерту
Копиленко М. Г., яка має експертний стаж якої за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» лише з вересня 2024 року. До висновку експерта не долучені супровідні документи направлення КЗ «Дніпропетровське ОБСМЕ Дніпропетровської обласної ради» на адресу Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України біологічних зразків померлого ОСОБА_6 . У висновку експерта не зазначено ким проводився відбір зразків для проведення молекулярно-генетичного дослідження та не зазначено про дотримання умов збереження та придатність зразків для порівняння, загиблого ОСОБА_6 .
23. Посилається на те, що додані до заяви ОСОБА_5 фотографії не підтверджують заявлений факт, при цьому оригінали електронних доказів не надані, а їх паперові копії є сумнівними.
Процесуальні звернення, що надійшли до Верховного Суду
24. У травні 2026 року ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат
Шумейко Я. В., подала клопотання про закриття касаційного провадження у зв`язку з поданням касаційної скарги після спливу строку на касаційне оскарження та відсутності поважних причин для його поновлення. Зауважує, що касаційна скарга подана з пропуску строку на касаційне оскарженні на один день.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
25. У червні 2026 року ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат
Шумейко Я. В., подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Вказує на надуманість доводів скарги щодо наявності спору про право, оскільки у розглядуваній справі встановлюється лише факт батьківства ОСОБА_6 та не вирішується спір про право. Зауважує, що судова експертиза проведена державним експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку, а об`єкти дослідження були доставлені експерту без пошкоджень. При цьому подана нею заява не стосується встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю.
Обставини справи, встановлені судами
26. ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_7 , її матір`ю є
ОСОБА_11 , а батьком зазначений ОСОБА_8 .
27. При реєстрації народження дитини запис про батька був зроблений з слів матері, відповідно до частини першої статті 135 СК України.
28. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 загинув під час виконання своїх службових обов`язків, залишаючись вірним Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок у бою за Україну, її свободу та незалежність, біля населеного пункту Червонопопівка Сєверодонецького р-ну Луганської обл.
29. Згідно з висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15 січня 2025 року № СЕ-19/104-19/17184-БД, складеного за наслідками проведеної молекулярно-генетичної експертизи, ОСОБА_6 може бути батьком ОСОБА_7 , матір`ю якої є ОСОБА_11 . Ймовірність цієї події складає не менше ніж 99,9999999959101%.
30. Судам надані спільні фотографії ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , скріншоти їх переписки з месенджерів, копії банківських квитанцій про переказ коштів та квитанції про придбання обручок.
31. 10 лютого 2026 року ОСОБА_11 уклала шлюб та змінила своє прізвище на « ОСОБА_12 ».
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
32. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
33. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
34. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
35. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
36. Частиною другою статті 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
37. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
38. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
39. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
40. Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
41. Суд вправі встановлювати лише такі факти, які за своїми ознаками є юридичними фактами, тобто такими, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності певних прав.
42. У постанові від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
43. Аналогічні за змістом висновки зробив Верховний Суд у постановах
від 24 квітня 2024 року у справі № 694/2318/23, від 08 травня 2024 року у справі № 214/4921/23 та від 05 червня 2024 року у справі № 557/1535/23,
від 14 листопада 2025 року у справі № 299/4993/22.
44. Тобто, якщо виникнення цивільного права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
45. Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
46. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
47. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
48. Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
49. Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
50. Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). ЄСПЛ зазначає, що відповідно до Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
51. ОСОБА_5 , звертаючись до суду у цій справі, вказувала, що встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця
ОСОБА_6 щодо малолітньої ОСОБА_7 дасть змогу юридично закріпити відомості про батька дитини, який загинув, обороняючи свою державу, та відповідно отримати передбачені чинним законодавством пільги.
52. До заяви ОСОБА_5 долучила, зокрема адвокатські запити, адресовані Начальнику Генерального штабу Збройних Сил України та Міністру оборони України, щодо надання інформації про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_6 його рідним, із зазначенням дати виплати, осіб, що її отримали, та розміру виплати.
53. Також заявниця надала суду лист заступника начальника Головного управління соціальної підтримки, до якого долучено витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 244/168 від 28 липня 2023 року про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 .
54. Отже, однією із цілей заяви ОСОБА_5 вочевидь є отримання малолітньою ОСОБА_7 права на одержання одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 , яку наразі отримує ОСОБА_2 .
55. Водночас ОСОБА_2 послідовно, упродовж розгляду цієї справи, заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_5 , не визнавала батьківство свого сина щодо ОСОБА_7 та зазначала, що встановлення факту, про який просить ОСОБА_11 , прямо впливає на її права, як матері загиблого військовослужбовця, зокрема й щодо розміру одноразової грошової допомоги, яку їй призначено та яку вона отримує відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
56. При цьому одержання ОСОБА_7 права на одноразову грошову допомогу за загиблого військовослужбовця може бути наслідком, зокрема майнових вимоги до ОСОБА_2 щодо стягнення частини вже отриманих коштів.
57. За цих обставин вбачається, що у розглядуваній справі між
ОСОБА_5 , яка є законним представником малолітньої ОСОБА_7 , і стверджує, що батьком народженої нею дитини є загиблий військовослужбовець ОСОБА_6 , та ОСОБА_2 , яка є матір`ю
ОСОБА_6 та не визнає його батьківство щодо ОСОБА_7 і, відповідно, її право на отримання частини одноразової грошової допомоги, існує спір щодо батьківства загиблого та коштів, отриманих ОСОБА_2 в якості одноразової грошової допомоги. Такий спір може бути вирішений в порядку позовного провадження.
58. Ці обставини свідчать про наявність правових підстав, передбачених частиною шостою статті 294 ЦПК України, для залишення заяви ОСОБА_5 без розгляду.
59. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20 травня 2026 року у справі № 456/5520/24 про встановлення батьківства загиблого військовослужбовця, в якій матір загиблого заперечувала факт батьківства свого сина, а Верховний Суд погодився із висновками апеляційного суду про те, що між заявницею і матір`ю військовослужбовця виник спір щодо право на одноразову грошову допомогу. Вказана постанова Верховного Суду ухвалена після подання касаційної скарги та відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України підлягає врахуванню у цій справі.
60. Подібні висновки формулював Верховний Суд і в інших справах про встановлення фактів батьківства загиблих військовослужбовців, в яких батьки загиблих не визнавали заявлених фактів (див. постанови від 15 січня 2025 року у справі № 739/717/24, від 26 березня 2026 року у справі № 212/6502/23).
61. Залишення без розгляду заяви окремого провадження узгоджується також із постановою Верховного Суду від 01 липня 2026 року у справі № 635/11172/23.
62. У постанові від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22, на яку посилається заявниця у касаційній скарзі, Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця, ухвалені в порядку окремого провадження та відхиляючи доводи касаційної скарги Міністерства оборони України щодо наявності спору про право, зокрема врахував, що в матеріалах справи наявна заява матері загиблого військовослужбовця, у якій вона не заперечує проти встановлення факту батьківства та визнає свого загиблого сина батьком дитини заявниці.
Водночас у розглядуваній справі, на відміну від справи № 752/13549/22,
ОСОБА_2 заперечує батьківство свого сина ОСОБА_6 щодо
ОСОБА_7 .
63. Залишення заяви без розгляду не позбавляє ОСОБА_1 , як законного представника малолітньої ОСОБА_7 , права на звернення до суду з відповідним позовом до ОСОБА_2 , в межах якого і буде вирішено спір про батьківство ОСОБА_6 та грошові кошти, одержані ОСОБА_2 в якості одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця.
64. Верховний Суд не надає оцінку іншим доводам касаційної скарги, оскільки, спір має бути вирішений у порядку позовного провадження.
65. Відповідно до вимог частин першої та другої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
66. Враховуючи наведене, касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення Дергачівського районного суду Харківської області
від 10 червня 2025 року та постанова Харківського апеляційного суду
від 24 лютого 2026 року скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.
67. Підстав для закриття касаційного провадження, про що просила
ОСОБА_1 в окремому клопотанні Верховним Судом не встановлено.
68. Питання поновлення строку на касаційне оскарження було вирішено ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2026 року, а крім того, колегія суддів враховує, що постанова Харківського апеляційного суду від 24 лютого
2026 року була доставлена до електронного кабінету представника ОСОБА_2 - адвоката Тулянцева Д. С. у неробочий день (суботу), а посилання
ОСОБА_1 на пропуск на один день строку на касаційне оскарження не може бути підставою для позбавлення матері загиблого військовослужбовця права на касаційне оскарження судових рішень, з огляду й на категорію справи та її значення для учасників.
Керуючись статтями 2, 400, 402, 409, 412, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Тулянцев Денис Сергійович, задовольнити частково.
3. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області
від 10 червня 2025 року і постанову Харківського апеляційного суду
від 24 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
4. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду.
5. Роз`яснити ОСОБА_1 , що вона має право подати позов на загальних підставах.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Сердюк В. В. Шипович
_03_03.png)
