Хмельницький апеляційний суд

Постанова

Іменем України

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 552/4291/22

провадження № 61-6451св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Жанна Борисівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Київського районного суду м. Полтави у складі судді Самсонової О. А.,

від 02 грудня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду

у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Бутенко С. Б., Чумак О. В.,

від 28 березня 2023 року і виходив з наступного.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області, Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Носова Ж. Б., про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, встановлення факту батьківства.

2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що з 03 березня 2016 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 за місцем її проживання. Вони разом вели спільне господарство, обробляли город, мали спільний бюджет. Під час спільного проживання вони зробили у будинку косметичний ремонт, придбали побутову техніку та інші речі повсякденного вжитку, сплачували комунальні послуги. Загалом відносини між ними, які склалися в період спільного проживання, були притаманні подружжю, вони спільно проживали, мали спільний побут, взаємні права та обов`язки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_7 . Реєстрація народження доньки відбулась за заявою позивачки, оскільки вони з чоловіком не перебували у зареєстрованому шлюбі. Відомості про батька дитини в актовому записі про її народження були записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, а саме батьком дитини був записаний ОСОБА_8 .

3. 07 березня 2022 року відповідно до Указу Президента України

від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» чоловік був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_6 , виконуючи бойове завдання, загинув.

4. Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу по АДРЕСА_1 з 03 березня 2016 року по день смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановити факт визнання батьківства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за № 00137801012 від 27 квітня 2018 року.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 02 грудня

2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

6. Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_6 та

ОСОБА_1 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 03 березня

2016 року до дня загибелі ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

7. Встановлено факт батьківства ОСОБА_6 щодо ОСОБА_9 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 . Внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеного Київським районним у м. Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області за № 462 від 27 квітня 2018 року, зазначено батьком дитини ОСОБА_6 .

8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щофакт батьківства ОСОБА_6 по відношенню до малолітньої ОСОБА_9 підтверджується висновком генотипоскопічного дослідження від 28 вересня 2022 року № 36051, виконаного медико-генетичним центром «Мама Папа» на замовлення ОСОБА_3 . Відповідачі ОСОБА_2 та Міністерство оборони України, які позовні вимоги не визнали, жодного доказу на спростування батьківства ОСОБА_6 стосовно малолітньої

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не надали.

9. При вирішенні спору в частині встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу позивачки із

ОСОБА_6 суд встановив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з

2016 року і до дня смерті ОСОБА_6 проживали як чоловік та жінка однією сім`єю без реєстрації шлюбу, мали спільну дитину, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Полтавського апеляційного суду від 28 березня

2023 року, з урахуванням ухвали Полтавського апеляційного суду

від 31 березня 2023 року про виправлення описки, апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2022 року залишено без змін.

11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Факт проживання однією сім`єю позивачки з ОСОБА_6 у зв`язку із наявністю спору підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Доводи апеляційної скарги про те, що заявлені вимоги мають розглядатися в окремому провадженні, не знайшли свого підтвердження, оскільки встановлення судом запитаних позивачкою юридичних фактів зумовлює виникнення у особи відповідних прав.

Узагальнені доводи касаційної скарги

12. 29 квітня 2023 року Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 березня 2023 року і закрити провадження у справі.

13. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції Міністерство оборони України зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня

2020 року у справі № 287/167/18-ц, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року

у справі № 539/4118/19 та у постанові Верховного Суду від 22 березня

2023 року у справі № 290/289/22-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

14. Заявник вказує, що між позивакою та Міністерством оборони України фактично виник спір, пов'язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею та її дочкою певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками позивачки, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір може існувати лише у сфері публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.

15. Міністерство оборони України стверджує, що вимоги позивачки у цій справі не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 552/4291/22.

17. Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2023 рокусправу № 552/4291/22 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

18. У поданому відзиві на касаційну скаргу позивачка посилається на те, що встановлення фактів, про які вона просила, стосується як цивільно-правових відносин так і відносин у сфері соціального захисту. Заявлені вимоги пов`язані із захистом її прав та захистом прав її малолітньої дочки, зокрема спадкових і сімейних прав. Встановлення факту батьківства необхідно для набуття малолітньою дитиною права на спадкування, права на отримання пенсії у разі втрати годувальника, отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Чинне законодавство не передбачає обов`язку позивача звертатися окремо до судів різної юрисдикції для встановлення одних і тих самих фактів, які одночасно необхідні для захисту цивільних прав особи, а також прав у сфері соціального захисту.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19. ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Київським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області зроблено актовий запис № 462 від 27 квітня 2018 року.

20. Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим

27 квітня 2018 року Київським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, матір`ю ОСОБА_9 є ОСОБА_1 , батьком - ОСОБА_8 .

21. Відомості про батька дитини до актового запису внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 27 липня 2022 року № 00036293961.

22. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 07 липня 2022 року Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

23. Згідно з довідкою виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 15 липня 2022 року № 02-44, виданою ОСОБА_1 , 1986 року народження, вона дійсно проживає у АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 дійсно проживав без реєстрації з ОСОБА_1 з 03 березня 2016 року по 07 березня 2022 року, вони вели спільне господарство.

24. Відповідно до акту про встановлення факту проживання, складеного комісією Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 14 липня 2022 року, затвердженого головою Мачухівської сільської ради 14 липня 2022 року, ОСОБА_6 дійсно проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_1 з 03 березня 2016 року, та вони вели спільне господарство по 07 березня 2022 року.

25. У відповідності до письмових пояснень ОСОБА_10 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею з березня 2016 року проживав ОСОБА_6 . Вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство. Піклувалися один про одного, жили дружно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_7 . Батько ОСОБА_6 дуже радів, що у нього дочка, говорив, що у нього були одні сини. Сини ОСОБА_6 також приїздили в гості, видно було, що між ними, батьком та позивачкою гарні відносини. Сини ОСОБА_6 раділи, що у них є сестра. Та обставина, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали однією сім`єю, у них був спільний бюджет підтверджується тим, що вони разом працювали на городі, по господарству, робили поточний ремонт у будинку, придбавали речі повсякденного вжитку.

26. У письмових поясненнях ОСОБА_11 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , підтвердила, що ОСОБА_1 з березня 2016 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_6 , з яким вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, піклувались один про одного. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_7 . Батько, ОСОБА_6 , дуже радів, що у нього дочка. Та обставина, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали однією сім`єю, у них був спільний бюджет підтверджується тим, що вони разом працювали на городі, по господарству, робили поточний ремонт у будинку, придбавали речі повсякденного вжитку. ОСОБА_6 купив пральну машину, холодильну камеру, газову плиту, побудував літній душ.

27. В історії вагітності та пологів № 848 ОСОБА_1 контактною особою вагітної зазначено ОСОБА_6 , 49 років. ОСОБА_1 проведено кесарів розтин 13 квітня 2018 року.

28. У своїх заявах про визнання позовних вимог відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 підтвердили усі обставини, що викладені в позовній заяві, та засвідчили, що їх батько ОСОБА_6 проживав з ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2016 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_7 . Батько дуже любив свою донечку, матеріально її утримував. На замовлення ОСОБА_3 був проведений тест ДНК, який підтвердив батьківство їх батька щодо їх сестри ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

29. Відповідно до характеристики ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виданої Полузірським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад» Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 01 серпня

2022 року за вих. № 01-24/62, дитина відвідує дошкільний заклад з 2020 року. Батько ОСОБА_6 дуже любив доньку, багато уваги приділяв вихованню ОСОБА_7 . Дитина дуже любила свого тата.

30. Дублікатами квитанцій КБ «ПриватБанк» підтверджується переказ коштів ОСОБА_6 - ОСОБА_1 .

31. Відповідно до проведеного 28 вересня 2022 року генотипоскопічного дослідження ймовірність того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , народжений матір`ю ОСОБА_12 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народжена матір`ю ОСОБА_1 , мають спільного біологічного батька складає 98 %.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

32. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

33. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

34. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

35. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

36. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

37. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша

статті 16 Цивільного кодексу України).

38. Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

39. Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

40. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

41. Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

42. Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

43. Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

44. Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.

45. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

46. Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

47. Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

48. Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з сімейних правовідносин.

49. Встановивши, що факт батьківства ОСОБА_6 по відношенню до малолітньої ОСОБА_9 підтверджується висновком генотипоскопічного дослідження від 28 вересня 2022 року № 36051, виконаного медико-генетичним центром «Мама Папа» на замовлення ОСОБА_3 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком малолітньої ОСОБА_9 . Водночас судом першої інстанції враховано також й інші докази, які підтверджують факт батьківства, в їх сукупності.

50. Судові рішення у частині встановлення факту батьківства ОСОБА_6 щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідають приписам статті 130 СК України, ухвалені з дотриманням правил юрисдикції (постанова Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 420/5/22), є обґрунтованими, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які Міністерство оборони України послалося у касаційній скарзі.

51. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги у частині оскарження судових рішень щодо встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, колегія суддів враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, від 26 квітня 2023 року у справі № 695/2011/22, від 17 травня 2023 року у справі № 343/1548/22.

52. Колегія суддів звертає увагу, що вказані вище справи є справами окремого (непозовного) провадження.

53. Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

54. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

55. Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції станом на час загибелі ОСОБА_6 , передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

56. Законом України № 2489-ІХ від 29 липня 2022 року викладено тест статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у новій редакції, якою, зокрема, визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

57. У цій справі ОСОБА_1 звернулася у серпні 2022 року до суду з позовом, зокрема, до спадкоємців ОСОБА_6 з метою захисту сімейних та цивільних прав. Вона також посилалася на необхідність оформлення документів для одержання передбачених чинним законодавством виплат та допомог (одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця та пенсії у зв`язку із втратою годувальника).

58. Позивачка визначила співвідповідачами, зокрема, повнолітніх дітей спадкодавця: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , а також матір неповнолітнього ОСОБА_13 - ОСОБА_2 , посилаючись, зокрема, на те, що діти, які є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 , можуть претендувати на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, на одноразову грошову допомогу.

59. Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

60. Положеннями статті 74 СК України встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

61. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

62. З огляду на зазначені положення законодавства, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у них певних прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

63. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.

64. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада

2022 року у справі № 753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі

№ 199/3941/20.

65. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства тощо.

66. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачкою надано достатньо доказів на підтвердження факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 з 2016 року до дня смерті

ОСОБА_6 , зокрема докази ведення спільного господарства, спільного бюджету, а також народження спільної дитини.

67. Діти ОСОБА_6 від попереднього шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , в інтересах якого діє його матір ОСОБА_2 , звернулися до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_6 , 17 серпня 2022 року приватним нотаріусом в спадковому реєстрі зареєстровано спадкову справу № 103/2022, номер у спадковому реєстрі 69585293.

68. Згідно із частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

69. Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

70. Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

71. Згідно із статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту визнання його недійсним неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

72. Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

73. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

74. У той же час статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

75. Тобто, на майно, набуте ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у період їх проживання однією сім`єю, поширюється режим спільної сумісної власності подружжя. Діти спадкодавця, які є спадкоємцями першої черги, отримують право на спадкування частини майна, яке належало спадкодавцю на момент його смерті (частку у праві спільної сумісної власності), у зв`язку із чим позивачка і визначила співвідповідачами дітей спадкодавця, які, зокрема, подали заяви про прийняття спадщини.

76. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

77. Визначаючи, чи пов`язується з встановлення факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини).

78. Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, суб`єктний склад учасників спірних правовідносин, мету звернення до суду позивачки з цим позовом та наслідки вирішення спору для майнових прав членів сім`ї та спадкоємців ОСОБА_6 , суди попередніх інстанцій дійшли загалом обґрунтованих висновків щодо наявності підстав для розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства.

79. За своїм предметом та правовими наслідками заявлені вимоги значною мірою пов`язані з приватно-правовими відносинами позивачки, її доньки та спадкоємців щодо майна, яке перебувало у спільній сумісній власності, та спадкового майна, яке залишилося після смерті спадкодавця, а також кола спадкоємців, а отже, не можуть не підлягати вирішенню у порядку цивільного судочинства.

80. З урахуванням зазначеного, Верховний Суд, за встановлених у цій справі обставин, не знаходить підстав для закриття провадження у справі.

81. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій з урахуванням обставин цієї справи не суперечать висновкам Великої Палати Суду України та Верховного Суду, на які Міністерства оборони України послалося в обґрунтування доводів касаційної скарги.

82. Колегія суддів, надаючи оцінку судовим рішенням на предмет їх законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку задоволення позовних вимог.

83. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

2. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 грудня

2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 березня

2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович