Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Хмельницький апеляційний суд залишив без змін вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області, яким обвинуваченого в розбої, поєднаному з проникненням у житло (ч. 3 ст. 187 КК України), визнано винним в інкримінованому злочині і призначено покарання – 8 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна, крім житла, та стягнуто на користь потерпілої 20 тисяч гривень моральної шкоди.
Як встановив суд першої інстанції, в червні 2018 року обвинувачений приїхав з Рівненської області в с. Сивір Ізяславського району. Там прийшов на крайнє у селі подвір’я будинку, де мешкала самотня літня жінка і, завівши з нею розмову, зайшов слідом до хати. Коли пенсіонерка розвернулася до непроханого гостя, він розпилив їй в обличчя перцевий балончик. Жінка впала на підлогу і з криками про допомогу виповзла на вулицю. Тим часом нападник, забравши з-під скатертини 30 гривень, утік.
У апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просив вирок скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На його думку, фактичні обставини справи вказують на неправильну правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачують його підзахисного. Мовляв, не було з його боку раптового нападу, що є основною складовою частиною розбою, також чоловік зайшов у помешкання безперешкодно, слідом за потерпілою, яка не чинила спротиву, та і грошей не брав, а жінка в силу свого віку могла просто не пам’ятати, скільки в неї було.
Крім того, адвокат вказав, що матеріали кримінального провадження не містять посилання на медичні дані, які б свідчили про її хворобливий стан, окрім посилання на висновок судово-медичного експерта, який він уважає недопустимим доказом.
Обвинувачений наполягав на скасуванні вироку, стверджуючи, що визнати вину у вчиненні цього злочину його змусив попередній захисник і працівники поліції.
Та на думку колегії суддів апеляційного суду, попри невизнання вини, вона підтверджується показами потерпілої, свідків та іншими зібраними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку і прийшов до правильного висновку про кваліфікацію його дії за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло, та призначив відповідне покарання.
«Так, при призначенні покарання, місцевим судом враховано, що (обвинувачений) раніше тричі судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, у зв`язку з чим відбував покарання у місцях позбавлення волі, однак, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин, пов`язаний із нападом на особу похилого віку та із проникненням до житла потерпілої, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, ніде не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також і те, що частково добровільно відшкодував заподіяну шкоду, рецидив злочинів», – зазначає апеляційний суд.
Апеляційний суд зауважує: твердження захисника про те, що це був не розбій з проникненням у житло, є безпідставними. Оскільки сам обвинувачений визнав, що розпилив газовий балончик в обличчя літньої жінки, хоча й виклав свою версію подій. Тілесні ушкодження у вигляді хімічних опіків обох очей у потерпілої підтвердила судово-медична експертиза.
Також ХАС звертає увагу, що згідно з правовою позицією ВП Верховного Суду, обов`язковою ознакою проникнення у житло є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати в цьому місці.
«Невизнання своєї вини у вчиненому розбійному нападі, зміна показань, колегія суддів розцінює як спосіб його захисту від пред`явленого обвинувачення та уникнення покарання», – констатує апеляційний суд.
Із повним текстом ухвали можна ознайомитися у ЄДРСР
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду
_03_03.png)
