Суд відхилив позов про захист спадкових прав: позивач не набув статусу спадкоємця

Чемеровецький районний суд відмовив у задоволенні позовних вимог хмельничанина про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно та визнання заповіту недійсним.

Свій позов житель Хмельницького аргументував тим, що після смерті його бабусі в с. Дубівка Чемеровецького району в 2003 році відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Медобори». У той час він жив з бабусею разом із батьком, сином померлої, який прийняв спадщину. Іншим спадкоємцем майна став рідний брат батька, який оформив у приватного нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на всю земельну ділянку – і за заповітом передав її своєму онукові.

Позивач пояснює: у 2008 році його батько помер, тому вважає, що він, як спадкоємець його майна за законом, котрий фактично прийняв спадщину, поховавши батька та зареєструвавши його смерть, має право на ½ частину його земельної ділянки. Тож просить суд визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане нотаріусом дядькові, недійсним, та визнати за ним право власності на ½ земельної ділянки. А враховуючи, що родич розпорядився частиною земельної ділянки, на яку не мав права, просить визнати також нікчемним і його заповіт.

Відповідач та його представник проти позову заперечили, вказавши, що позивач не прийняв спадщину після смерті батька.

Як встановив суд, батько позивача за життя не оформив свої спадкові права на майно, що залишилось після смерті матері. На відміну від його брата, котрий звернувся до нотаріуса про прийняття спадщини і згідно з виданим свідоцтвом про право на спадщину за законом, є єдиним спадкоємцем, у тому числі спірного паю. Усе своє майно він заповів онуку, який після смерті діда звернувся із заявою про прийняття спадщини.

«Так, з матеріалів справи вбачається, що (позивач) на день відкриття спадщини після смерті батька разом з ним не проживав, а отже, не вважається таким, що прийняв спадщину (ч. 3 ст. 1268 ЦК України). Також позивач, всупереч вимогам ст. 1269 ЦК України, не подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, а відтак, згідно з ч. 1 ст. 1271 ЦК України, вважається таким, що не прийняв спадщину. Крім цього, з позовом до суду (в порядку передбаченому ч. 3 ст. 1272 ЦК України) про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не звертався», – констатує районний суд.

Суддя звертає увагу, оскільки позивач не прийняв спадщину та не набув статусу спадкоємця після смерті батька, його права не порушуються, а відтак у нього немає права вимоги про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно та визнання заповіту недійсним.

Рішення суду ще не набрало законної сили і може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду.

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду