Суд відмовив у визнанні договору оренди землі недійсним: позивач укладав договір, позаяк отримував орендну плату

У квітні 2020 року позивач звернувся до Чемеровецького районного суду з позовом до приватного підприємства про визнання недійсним договору оренди землі. В обґрунтування позовних вимог вказував, що він – власник земельної ділянки, яка розташована на території Андріївської сільської ради Чемеровецького району, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У 2019 році йому стало відомо, що є договір оренди його землі, який укладений нібито між ним та ПП 2015 року. Указував на те, що цей договір він не підписував, а тому просив визнати його недійсним.

У травні 2020 року позивач помер. До участі в справі, як правонаступницю, було залучено його спадкоємицю. Вона подала заяву про зміну підстав позову, зазначаючи, що оскільки її спадкодавець не підписував договір оренди землі, тому просила суд усунути їй перешкоди в користуванні належною земельною ділянкою площею 1,3758 га шляхом повернення її з незаконного володіння ПП, а також скасувати державну реєстрацію права її оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з одночасним припиненням права оренди ПП.

Представник відповідача проти позову заперечив. Пояснив, що між позивачем та приватним підприємством у 2015 році був укладений договір оренди земельної ділянки. На виконання його умов чоловік щороку отримував орендну плату.

Як встановив суд, 21 липня 2015 року між позивачем та ПП був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з яким землевласник передав відповідачеві в строкове платне користування 1,3758 га землі, яка розташована на території Андріївської сільської ради Чемеровецького району. 23 вересня 2015 року на підставі договору зареєстроване право оренди цієї земельної ділянки строком на 10 років. 24 травня 2020 року позивач помер, ділянку заповів спадкоємиці.

Суд уважає, що позивач та його представник не надали належних, допустимих доказів відсутності волевиявлення у власника землі на укладення договору оренди ділянки. Підтвердженням укладення договору є те, що протягом 2015-2019 рр він отримував орендну плату, що підтверджується видатковим касовим ордером від 2015 року, платіжними відомостями від 2016 - 2018 рр, відомостями про отримання готівки від 2019.

Питання, чи позивач виконав підпис у графі «Реквізити сторін Орендодавець» в договорі оренди земельної ділянки, в ході розгляду справи не вирішувалося.

«Таким чином, судом, на підставі оцінки зібраних по справі доказів в цілому, так і кожного доказу окремо, не було встановлено порушення права позивача по справі М., як спадкоємиці М. та власника земельної ділянки, вільно володіти, користуватися та розпоряджатися нею на власний розсуд», – зауважує суд й відмовляє у задоволенні позову.

Рішення не набрало законної сили й може бути оскаржене до апеляційного суду.

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду