Причетність до злочину, час і спосіб його вчинення, суму викраденого не доведено: суд виправдав обвинуваченого у крадіжці

Красилівський районний суд визнав 40-річного хмельничанина невинуватим у повторній крадіжці (частина 2 статті 185 Кримінального кодексу України) та виправдав його у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Правоохоронці обвинувачують чоловіка в тому, що увечері 25 травня минулого року в с. Корчівка Красилівського району він украв у власника місцевого магазину з внутрішньої кишені куртки 4 000 гривень. Сталося це нібито у підсобці магазину під час спільного вживання алкоголю.

У судовому засіданні обвинувачений заперечив свою причетність до крадіжки. Розповів, що у травні дійсно заходив до сільського магазину.

Коли власник перераховував гроші в касі, він на його прохання вийшов. А як повернувся, той сказав, що в нього зникли гроші й мобільний телефон. Обвинувачений набрав його номер – телефон задзвонив у підсобному приміщенні. Власник магазину, вказавши, що він пройшов перевірку, взяв з полиці коньяк і запросив у підсобку випити «мирову». Згодом до них приєднався ще один знайомий, з яким через годину вони разом пішли. На прощання він перепитав у підприємця, чи, бува, нічого не зникло і чи знову у нього немає претензій. Той постукав по кишенях і запевнив, що все гаразд. Претензії з’явилися через кілька днів: власник магазину подзвонив на телефон дружини обвинуваченого і сказав віддати те, що взяли, бо напише заяву до поліції.

Потерпілий точної дати крадіжки сказати не зміг. Пригадує тільки, що це була неділя й він разом зі знайомим випивав в приміщенні свого магазину. Потім зайшов обвинувачений, з яким ще випив коньяку. Коли вирішив підрахувати гроші в касі, попросив того вийти. Склавши 4 000 гривень у пачку, затис їх металевим затискачем і поклав до внутрішньої кишені куртки. Сказав, що під час застілля обвинувачений обіймав його і плескав рукою в районі кишені. Припускає, що тоді й міг витягнути виторг, оскільки, крім нього, в магазині більше нікого не було й сам він нікуди не виходив. Згодом змінив показання, розповівши, що таки був ще один відвідувач й, провівши чоловіків, ненадовго все ж виходив з магазину.
Суперечності у показаннях потерпілого викликають сумнів у їх достовірності, констатує суд. Оскільки він не пам’ятає точних дати й часу вчинення крадіжки, купюр викрадених грошей, казав, що не бачив, хто і як це зробив, а лише припускає, що це міг бути обвинувачений, раніше судимий за крадіжку.

«Саме такі суперечності викликають сумнів у достовірності показань потерпілого, що він, у той час коли не спав, не був у непритомному стані, був уважним з його слів, оскільки очікував можливих неправомірних дій [обвинуваченого] щодо заволодіння його коштами, міг не помітити та не відчути, як обвинувачений витягнув у нього з внутрішньої кишені куртки упакування коштів товщиною 3-4 см, які були скріплені металевим затискачем, при цьому, що він відчував металевий затискач під час того, як [обвинувачений] плескав його по кишені», – зазначає суд.

Суд звертає увагу на відеозапис з камер спостережень: на відео потерпілий увечері того дня виходив з магазину, а окрім обвинуваченого, там був ще один чоловік, причетність якого до крадіжки слідчі не перевіряли (наразі він за межами України). Крім того, ніхто не провів ревізію товарно-матеріальних цінностей після ймовірної дати злочину, тому факт нестачі 4000 гривень у касі магазину орган досудового розслідування не перевірив та не зафіксував.

«Органом досудового розслідування не перевірялись твердження потерпілого про наявність у нього куртки із внутрішньою кишенею з лівої сторони. Не перевірялись розміри цієї кишені. Не перевірялась спроможність поміститись у цій кишені упакування коштів товщиною 3-4 см затиснутих металевим затискачем, та чи можливо їх витягнути з цієї кишені непомітно для особи. Вказана куртка в ході досудового слідства не вилучалась, огляд її не проводився, а також не проводився слідчий експеримент з метою перевірки вказаних обставин. Також не проводилися слідчі та оперативні заходи на відшукання викрадених коштів, в тому числі у обвинуваченого. Будь яких матеріалів з цього приводу суду надано не було», – йдеться у вироку суду.

Проаналізувавши докази, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні не було доведено належними та допустимими доказами суму викрадених коштів, дату та час, спосіб вчинення крадіжки та причетність до неї обвинуваченого.

«…обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь», – цитує частину 3 статті 62 Конституції України районний суд.

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду