Після досягнення 14 років дитина сама обирає місце проживання: ХАС відхилив позов батька про визначення місця проживання сина з ним

Визначити місце проживання неповнолітнього сина з ним, батьком, та припинити стягувати з нього аліменти на користь ексдружини на утримання сина – з такими позовними вимогами до суду звернувся житель Хмельниччини.

За його словами, після розлучення син і донька залишилися жити з матір’ю, а він на обох платив аліменти. Позаяк донька досягла повноліття, то зараз з нього стягують аліменти лише на утримання сина.

Однак чоловік заявляє, що торік його колишня дружина виїхала до Польщі й тепер про сина піклується виключно він, тоді як вона тратить аліменти на себе. Ба більше, хоче забрати дитину закордон. Він уважає, що це порушує його права як батька і не відповідає інтересам самої дитини.

Хмельницький міськрайонний суд у позові відмовив. Тоді чоловік подав апеляційну скаргу, в якій наполягав на задоволенні його позовних вимог.

Апеляційний суд звертає увагу на статтю 160 Сімейного кодексу України, за якою місце проживання дитини визначається:

• за згодою батьків, якщо їй ще не виповнилося 10 років,
• за спільною згодою батьків та самої дитини – після досягнення нею десятиріччя,
• самою дитиною, якщо вона досягла 14 років.

Як встановив суд, син сторін на час подання позову та розгляду справи в суді досяг 14 років, отже, за законом він може вільно обирати собі місце проживання з кимось з батьків, які обоє володіють житлом.

Підліток суду пояснив, що він хоче жити як з батьком, так і з мамою. Батькова квартира ближче до школи, тому він живе з ним у будні, а на вихідні й канікули – з мамою. Сказав, що одяг купує собі сам або мама, вона ж перераховує й гроші на банківську картку.

ХАС зауважує, що сам факт перебування жінки з лютого по листопад  2021 року закордоном не спростовує те, що й вона утримує свого сина.

«Той факт, що позивач теж утримує сина під час його проживання з ним, не може бути підставою для припинення стягнення з нього аліментів повністю, з огляду на вищевказані обставини утримання сина і відповідачкою, хоча може бути врахований при вирішенні спору між сторонами в разі його виникнення щодо зменшення розміру стягуваних аліментів», – зазначає апеляційний суд.

Тому суддівська колегія відхилила вимоги апелянта й залишила рішення суду першої інстанції без змін.

З повним текстом постанови апеляційного суду можна ознайомитися у ЄДРСР 

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду