Суд стягнув з винуватиці затоплення квартири сусідів понад 90000 грн завданої шкоди

Пошкоджені шпалери й штукатурка, ламінатне покриття та меблі, деформовані двері й дверні коробки – залиття квартири сусідами зверху завдало хмельничанці 89504 грн матеріальних збитків. Цю суму та ще 5000 гривень моральної шкоди жінка просила суд стягнути з власниці помешкання, що поверхом вище. Позаяк, відповідно до акту про залиття, затоплення сталося унаслідок незадовільного технічного обслуговування мешканцями тієї квартири систем водопостачання та опалення.

Хмельницький міськрайонний суд позов задовольнив частково: стягнув з відповідачки усю суму заявленої матеріальної шкоди й 1000 гривень – моральної.

Відповідачка подала апеляційну скаргу й заявила, що причина затоплення квартири сусідів знизу достеменно не встановлена, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати як незаконне та необґрунтоване. За її словами, зазначені в акті про залиття квартири свідки не заходили до неї, тому не могли підтвердити чи спростувати факт затоплення, а сам акт не відповідає типовому зразку. Відтак висновок експерта, складений на його основі, є неналежним доказом.

Колегія суддів ХАС у своїй постанові звернула увагу, що за цивільним законом на потерпілого покладено обов`язок доведення факту заподіяння шкоди відповідачем та її розмір. Своєю чергою, відповідач має довести, що не винен.

Факт залиття квартири позивачки підтверджують зібрані у справі докази: зокрема, акт про залиття, аварію, що трапилася в системі центрального опалення, гарячого (або холодного) водопостачання, висновок експерта – зазначив апеляційний суд, додавши, що невідповідність акту формі типового зразка не спростовує його зміст.

Також суд відхилив доводи апелянтки про те, що висновок експерта – неналежний доказ. ХАС зауважив: судовий експерт складав його не лише на основі акту про залиття, а й проводив візуальне обстеження квартири позивачки та суміжних з нею. Доступу до помешкання відповідачки не було, але характер пошкоджень у трьох квартирах сусідів свідчить про протікання води саме з її житла.

Серед ймовірних причин витоку води експерт назвав аварію на трубопроводах, неправильну експлуатацію санітарно-технічного обладнання або проведення ремонтно-будівельних робіт із застосуванням матеріалів, які потребують великої кількості води.

Голова ОСББ повідомив, що на час затоплення будь-яких аварій, розгерметизації внутрішньобудинкових систем водопостачання та каналізації у будинку не зафіксовано, технічні роботи не проводилися.

Відповідачка ж своєї вини у затопленні сусідів та заявленого розміру шкоди не спростувала. Тому ХАС відхилив її апеляційну скаргу та залишив без змін рішення місцевого суду.

З постановою апеляційного суду у справі № 686/15166/22 можна ознайомитися у ЄДРСР.

Фото ілюстративне

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду