Суд обрав запобіжний захід підозрюваному у грабежі на території ринку смт Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд задовольнив клопотання слідчого – застосував до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України – «Грабіж», запобіжний захід у виді тримання під вартою. Як альтернативу, визначив розмір застави в сумі 168 160 гривень, яку може внести як сам підозрюваний, так і інший заставодавець на відповідний депозитний рахунок.

За версією досудового слідства, 55-річний уродженець Тернопільщини 19 червня цього року зайшов до відчиненого металевого кіоску на території Ярмолинецького КООП «Ринок» та з куртки, що там висіла, викрав 50 тисяч гривень. Гаманець з грошима передав спільнику, особа якого наразі не встановлена.

Своє клопотання про обрання підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу слідчий, зокрема, обґрунтував тим, що обвинувачений не має постійного місця проживання, усвідомлює тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання – від 4 до 6 років ув’язнення, тому може переховуватися від слідства і суду, а також знищити чи сховати докази або впливати на свідків, позаяк місце знаходження співучасника і грошей наразі не встановлено.

Підозрюваний і його захисник просили суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

«…слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється З. наявність у нього непогашеної та не знятої судимості, і те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкодити кримінальному провадженні іншим чином, а тому для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу», – констатує суд.

Разом з тим, відповідно до вимог частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

«Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи відсутність доказів того, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався і не був порушений, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи особу підозрюваного, а також те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків», – ідеться в ухвалі суду, яка ще не набрала законної сили і може бути оскаржена до апеляційного суду.

Нагадаємо, відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Прес-служба Хмельницького апеляційного суду