Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Хмельницький апеляційний суд залишив без змін вирок Летичівського районного суду від 3 квітня 2020 року, який оскаржував обвинувачений.
Як встановив суд, протягом липня-серпня минулого року в с. Гречана Старосинявського району чоловік тричі збув власноруч виготовлений наркотик – канабіс. Але покупцями тричі були легендовані особи, які працювали під прикриттям. Відтак у день останньої закупки – 21 серпня 2019 року – правоохоронці навідалися до нього додому із санкціонованим обшуком. Окрім канабісу, в будинку знайшли ще й банку зі 150 грамами бездимного пороху.
Обвинувачений вже був раніше судимий за наркотичний злочин (частина 1 статті 309 Кримінального кодексу України) і вчинив новий під час іспитового строку. Летичівський районний суд визнав його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, як незаконне придбання, виготовлення, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 309 КК України, повторно, та за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, як носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, – та призначив остаточне покарання у виді 6 років і 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією усього майна, крім житла.
Апелянт, вважаючи вирок місцевого суду незаконним та необґрунтованим, просив його скасувати і закрити провадження у справі. На його думку, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки і не пояснив в судовому рішенні, чому взяв одні і відкинув інші докази.
Хмельницький апеляційний суд, заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що підстав для закриття кримінального провадження чи пом`якшення покарання обвинуваченому немає.
«В апеляційній скарзі обвинувачений не наводить конкретних доказів, які саме висновки суду не відповідають доказам, зібраних в кримінальному провадженні. Таких же доказів не надав і в суді апеляційної інстанції», – зазначено в ухвалі апеляційного суду.
Натомість докази зібрані, досліджені та оцінені органами досудового розслідування і судом першої інстанції з дотриманням вимог, передбачених ст.ст.84-94 КПК України, на думку апеляційного суду, є належними, допустимими, об`єктивними, логічними, взаємоузгодженими між собою та не викликають сумнівів щодо їх достовірності.
Суддівська колегія зауважує: при призначенні покарання суд врахував, як те, що апелянт щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, так і те, що він має негативну характеристику за місцем проживання, вчинив злочин в період іспитового строку, офіційно непрацевлаштований, раніше судимий за зберігання без мети збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, на шлях виправлення не став, повторно вчинив нові умисні злочини, що свідчить про його підвищену небезпеку для суспільства. При цьому, суд призначив покарання у мінімальній межі санкцій інкримінованих статей Кримінального кодексу України.
Із повним текстом судового рішення можна ознайомитися в ЄДРСР
Прес-служба Хмельницького апеляційного суду
_03_03.png)
