Апеляційний суд розцінив доводи голови СФГ про невиконання рішення суду з незалежних від нього причин, як намагання уникнути відповідальності

Хмельницький апеляційний суд залишив без змін вирок Городоцького районного суду Хмельницької області від 16 січня 2020 року, який оскаржував обвинувачений – голова селянського фермерського господарства.  

Городоцький районний суд визнав його винним в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, вчинене службовою особою, і призначив покарання – 2 роки ув’язнення з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік. Та на підставі ст.75 КК України суд звільнив обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням на один іспитовий рік.

Як встановив суд, 7 червня 2017 року набрало законної сили рішення Господарського суду Хмельницької області, за яким СФГ, очолюване обвинуваченим, повинно привести земельну ділянку в с. Шарівка Ярмолинецького району до попереднього стану, демонтувавши там усі конструкції, та повернути її власнику – державному дослідному господарству.

Проте керівник селянського господарства з виконанням рішення зволікав. 15 травня 2018 року державний виконавець відкрив провадження про примусове виконання рішення господарського суду й дав фермеру ще 10 робочих днів, аби той таки сам демонтував надбудови і конструкції на землі водного фонду, звільнивши її. Та коли ситуація не змінилася й через місяць, держвиконавець правопорушника оштрафував й повідомив орган досудового слідства про кримінальне правопорушення.

Правоохоронці кваліфікували дії керівника СФГ за частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України - умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, вчинене службовою особою.

У апеляційній інстанції фермер обвинувачення не визнав, як і у місцевому суді, пояснивши, що знає про рішення господарського суду, але виконати його не може, бо у ставку досі його риба і потрібен час, аби її виростити і повністю виловити, спустивши для цього водойму – бо саме в такому стані він її отримав в оренду. Але спустити воду не можна без відповідних дозволів, яких йому не дали. При цьому зазначив, що спірну землю орендує законно, згідно із договором.

На думку колегії суддів апеляційного суду, доводи апеляційної скарги обвинуваченого про невиконання рішення суду з незалежних від нього причин, не підтверджуються будь-якими переконливими доказами, а тому розцінюються як намагання уникнути відповідальності за скоєне.

«Так, доводи обвинуваченого про те, що йому необхідний був тривалий час для того, щоб риба досягла зрілого віку та для повного вилову риби, апеляційний суд не бере до уваги, бо всі питання щодо розведення та вилову риби обвинувачений мав можливість доводити в господарському суді Хмельницької області, коли приймалось рішення у справі №924/119/17 від 30 березня 2017 року.

Окрім того, рішення господарського суду Хмельницької області від 30 березня 2017 року у справі №924/119/17 набрало законної сили 07 червня 2017 року, тому в обвинуваченого було достатньо часу для його виконання», – зауважує апеляційний суд.

Також звертає увагу на те, що СФГ втратило правові підстави користуватися спірною земельною ділянкою, що належить державному дослідному господарству, на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2015, тобто, з того часу фактично використовувало її самовільно.

«Висновок суду про доведеність вини (обвинуваченого) в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, вчинене службовою особою, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, є обґрунтованим, підтверджений сукупністю зібраних доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка», – констатує апеляційний суд.

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду

Фото: https://pixabay.com