Не шахрайство, а грабіж: апеляційний суд перекваліфікував дії нетішинця й посилив йому покарання

4 лютого 2021 року у м. Нетішині місцевий мешканець попросив телефон у своєї знайомої, нібито, подзвонити. Проте згодом, ігноруючи вимогу жінки повернути мобільний, відкрито забрав його собі.

Нетішинський міський суд визнав його винним у шахрайстві (частина 2 статті 190 КК України) та, частково приєднавши частину невідбутого покарання за попереднім вироком, остаточно призначив йому 3 роки й 1 місяць ув’язнення.
Обвинувачений та прокурор подали апеляційні скарги на вирок.

За словами обвинуваченого, телефон забрав і здав у ломбард не він і вважає, що докази у справі це підтверджують.

На думку ж прокурора, місцевий суд безпідставно перекваліфікував дії обвинуваченого на шахрайство та призначив зам’яке покарання. Тому просив вирок скасувати й ухвалити новий: визнати нетішинця винним у повторному грабежі (частина 2 статті 186 КК України) й остаточно покарати п’ятьма з половиною роками позбавлення волі.

Апеляційний суд звертає увагу, що перекваліфіковуючи дії обвинуваченого з грабежу на шахрайство, місцевий суд послався на те, що потерпіла добровільно передала мобільний телефон чоловікові, який, зловживаючи довірою, його привласнив, що є обов`язковою ознакою шахрайства. Утім суд повинен був з`ясувати, чи було воно закінченим у момент, коли жінка розкрила зловживання довірою.

«…зловживання довірою було викрито потерпілою до того, як [обвинувачений] зміг залишити місце вчинення злочину, де він іще не мав реальної можливості розпорядитися майном, яке вона йому передала. При цьому, обвинувачений після того, як його зловживання довірою було викрито, але до того, як злочин, передбачений ст. 190 КК України, було закінчено, продовжив здійснювати дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, і ці дії полягали саме у відкритому викраденні чужого майна, факт якого усвідомлював як сам обвинувачений, так і потерпіла», – зазначила колегія суддів.

За таких обставин дії, спрямовані на заволодіння майном, які були розпочаті як шахрайські, після їх викриття та спроби повернути телефон, переросли у відкрите викрадення чужого майна (грабіж), уважає ХАС.

Доводи обвинуваченого, що це не він взяв телефон, апеляційний суд відхилив, оскільки саме на нього вказали потерпіла та свідок, чиї послідовні свідчення узгоджуються з іншими доказами.

Відтак суддівська колегія залишила без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого, а скаргу прокурора – задовольнила частково: скасувала вирок Нетішинського міського суду в частині перекваліфікації дій обвинуваченого та призначеного покарання, натомість ухвалила новий – визнала підсудного винним у грабежі, вчиненому повторному, та посилила йому остаточне покарання до 4 років й 6 місяців позбавлення волі.

Повний текст вироку ХАС доступний у ЄДРСР

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду