Апеляційний суд залишив в силі вирок обвинуваченому у вбивстві матері

Визнати 42-річного жителя с. Судилків Шепетівського району винним в умисному вбивстві матері (частина 1 статті 115 Кримінального кодексу України) та призначити йому покарання у виді 10 років позбавлення волі – такий вирок Шепетівського міськрайонного суду залишив без змін апеляційний суд. Апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника ХАС відхилив.

Сімейна трагедія сталася зранку 5 червня 2023 року у родинному будинку – п’яний син до смерті побив свою матір. За висновками судово-медичної експертизи, він завдав їй близько пів сотні ударів у різні частини голови й тулуба. Від отриманих травм жінка померла на місці.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вбивстві визнав частково. За його словами, того дня він упав на підлогу разом з матір’ю, коли намагався занести її на ліжко. Коли ж згодом її туди заволік, то кілька разів вдарив по обличчю і пішов спати. Потім чув, що вона знову впала, але не підходив до неї. Як прокинувся, у кімнаті вже був батько. Він узяв у нього 100 грн і поїхав на роботу, проте на зупинці його затримала поліція.

Потерпілий, батько обвинуваченого, розповів, що між сином і дружиною часто виникали конфлікти через те, що жінка зловживала алкоголем. Син побив її не вперше.

Під час апеляційного перегляду справи обвинувачений та його адвокат просили змінити вирок – перекваліфікувати дії з умисного вбивства на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої (ч. 2 ст.121 КК України), та призначити більш м’яке покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України).

Обвинувачений сказав, що такі події стали результатом постійних сімейних сварок. Запевнив, що не усвідомлював своїх дій, бо п’є ліки, які при вживанні разом з алкоголем призводять до психічних розладів, але умислу на вбивство не мав. 

На думку захисника, його підзахисний діяв з неконкретизованим (невизначеним) умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, а до настання смерті потерпілої від таких ушкоджень ставився необережно.

«При визначенні спрямованості умислу обвинуваченого суд першої інстанції врахував усі обставини вчиненого кримінального правопорушення, спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку обвинуваченого до вчинення злочину (напружені стосунки, постійні сварки з потерпілою, її побиття), під час вчинення злочину – характер та спосіб завдання ударів потерпілій, їх локалізація, а саме, у життєво важливий орган – голову, кількість ударів, яких було не менше 20, та після вчинення злочину (ненадання допомоги потерпілій, байдуже ставлення до неї після побиття – ліг спати після побиття потерпілої) і такі обставини вказують на спрямованість дій обвинуваченого саме на позбавлення життя потерпілої», – вважає апеляційний суд.

Колегія суддів ХАС зауважила, що за висновком судово-психіатричного експерта, обвинувачений справді виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, проте він усвідомлював свої дії та міг керувати ними та не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Також апеляційний суд погодився з мірою покарання, яку визначив суд першої інстанції. Суд врахував, що обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин, до цього неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно. Обставиною, що пом’якшує йому покарання, суд визнав щире каяття, обставинами, які обтяжують покарання, – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та щодо особи, з якою він перебував у сімейних відносинах.  

З повним текстом ухвали апеляційного суду у справі № 688/3180/23 можна ознайомитися у ЄДРСР.

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду