Апелянт не переконав суд, що внесення даних до реєстру кривдників принижує його честь і гідність

До Городоцького районного суду Хмельницької області звернулася жінка з проханням видати обмежувальний припис щодо колишнього чоловіка та заборонити йому наближатися ближче ніж на 100 метрів до її місця проживання, розшукувати її, переслідувати, контактувати особисто й через третіх осіб.

За її словами, після розлучення у 2022 році чоловік систематично вчиняє щодо неї психологічне насильство, переслідує, щодня приходить до її помешкання, стукає у двері, вимикає електроенергію. Свої візити знімає на телефон й викладає у соцмережах чи надсилає спільним знайомим. Контролює її місце перебування та коло спілкування. Пише та телефонує колегам по роботі.

Пояснила, що неодноразово зверталася до поліції, правоохоронці виносили термінові заборонні приписи щодо кривдника, у лютому суд притягнув його до адмінвідповідальності за домашнє насильство. Проте досі є об`єктивні ризики продовження насильства й настання тяжких наслідків.

Місцевий суд частково задовольнив її заяву: видав обмежувальний припис щодо домашнього кривдника, яким визначив тимчасові обмеження його прав строком на 6 місяців: заборонив наближатися ближче ніж на 100 метрів до місця її фактичного проживання та особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати та в будь-який спосіб з нею спілкуватися.

Чоловік оскаржив рішення до апеляційного суду. Просив його скасувати та відмовити у задоволенні заяви. Стверджував, що ніколи не вчиняв домашнього насильства, не становить загрози для родини та суспільства, а рішення про взяття на профілактичний облік вважає приниженням його честі та гідності. До того ж обмежувальний припис унеможливить виконання батьківських обов`язків щодо сина.

На думку колегії суддів апеляційного суду, суд першої інстанції ухвалив законне рішення й підстав для його скасування немає. Тому залишив апеляційну скаргу без задоволення.

ХАС зауважив, що у матеріалах справи є документальні підтвердження фактів домашнього насильства й оскільки заходи для захисту, які вживала жінка (звернення до правоохоронців), не дали очікуваного результату, то обмежувальний припис є належним та допустимим способом захисту її прав.

Посилання апелянта на те, що взяття на профілактичний облік є приниженням його честі та гідності, апеляційний суд визнав необґрунтованим, оскільки це прямо передбачено нормами Цивільного процесуального кодексу України

«Згідно з частиною другою статті 350-8 ЦПК України про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника», – йдеться у постанові ХАС.

Колегія суддів також зазначила, що обмежувальний припис не позбавляє апелянта права брати участь у вихованні дитини.

З постановою апеляційного суду у справі № 672/179/24 можна ознайомитися у ЄДРСР.

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду