Апеляційний суд ухвалив новий вирок у справі ексначальниці Служби у справах дітей

Хмельницький апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора на вирок місцевого суду колишній начальниці Служби у справах дітей Хмельницької ОДА – скасував його в частині призначеного покарання (68 000 гривень штрафу).

Натомість ухвалив у цій частині новий вирок: призначив експосадовиці, яка визнана винною у зловживанні впливом, 136 510 гривень штрафу.

Як встановив суд, у липні 2021 року у службовому кабінету тодішньої очільниці обласної Служби у справах дітей відвідувачка розповіла їй, що вони з чоловіком хочуть всиновити дитину, котра перебуває на обліку у Службі у справах дітей Хмельницької міської ради та знаходиться у КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини».

Щоб отримати інформацію про стан здоров’я хлопчика, посадовиця при ній подзвонила директору закладу. Після телефонної розмови сказала, що для впливу на Службу у справах дітей Хмельницької міської ради, яка має скласти акт обстеження житлово-побутових умов подружжя та підготувати висновок про доцільність усиновлення й відповідність його інтересам дитини, жінка повинна надати їй 5 000 доларів США неправомірної вигоди. Усю суму обвинувачена отримала 13 липня 2021 року в службовому кабінеті.

Хмельницький міськрайонний суд визнав її винною в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України) та призначив покарання у виді 68 000 гривень штрафу.

Прокурор оскаржив вирок в частині призначеного покарання. Уважав його зам’яким, а суму штрафу такою, що суперечить вимогам статті 53 Кримінального кодексу України.

Апеляційний суд частково погодився з аргументами прокурора. Зауважив, що санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України передбачено покарання у виді штрафу від 2000 до 5500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

За ч. 2 ст. 53 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку серед іншого входять кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду, незалежно від призначеної ним міри покарання.

«Отже, колегія суддів приходить до переконання, що призначивши обвинуваченій за ч. 2 ст. 369-2 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 гривень, місцевий суд безпідставно не врахував положення ч. 2 ст. 53, п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України, та не визначив обвинуваченій штраф у розмірі не меншому, ніж вона отримала неправомірну вигоду (136452 гривень)», – йдеться у вироку апеляційного суду.

З повним текстом вироку апеляційного суду у справі № 686/27865/21 можна ознайомитися у ЄДРСР.

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду