Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Хмельницький апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу відповідача у справі про визнання батьківства та стягнення аліментів – з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції виключив висновок про перебування його у фактичних шлюбних відносинах із позивачкою на час народження доньки. Вимогу змінити дату початку стягнення аліментів з моменту визнання його батьком дитини суд відхилив.
За матеріалами справи, до суду з позовом звернулася мешканка м. Хмельницького – просила визнати відповідача батьком її доньки та стягнути з нього аліменти на її утримання. Вона пояснила, що протягом червня-вересня 2024 року проживала з чоловіком без укладення шлюбу, коли він перебував у місті під час проходження військової служби.
Від стосунків у них народилася донька. Позаяк чоловік відмовився подати заяву про реєстрацію батьківства, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень був внесений відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України за вказівкою матері.
За словами жінки, від народження доньки відповідач не надавав матеріальну допомогу на утримання, не займався її вихованням та розвитком. Наразі він проходить військову службу у Збройних силах України, отримує стабільне грошове забезпечення та має можливість сплачувати аліменти.
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області задовольнив позов. Суд виходив з того, що на час народження дитини її батьки перебували у фактичних шлюбних відносинах, без реєстрації шлюбу. У зв`язку з визнанням батьківства відповідачем, з урахуванням висновку судово-генетичної експертизи про вірогідність його батьківства 99,99%, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання його батьком дитини, внесення змін до актового запису про її народження та стягнення з нього аліментів на утримання, починаючи з дня подачі позову до повноліття дитини.
В апеляційній скарзі чоловік просив виключити з мотивувальної частини рішення суду висновок про його перебування у фактичних шлюбних відносинах із позивачкою на час народження дитини та змінити дату початку стягнення аліментів з моменту визнання його її батьком.
Він стверджував, що ніколи не перебував з позивачкою у фактичних шлюбних відносинах і вона не надала доказів на підтвердження цього. За його словами, ця помилково встановлена судом обставина має важливе особисте значення, оскільки впливає на його подружні відносини, а також може стати підставою виникнення у позивачки матеріальних претензій щодо поділу майна, набутого ним за час нібито проживання із нею.
Також, на його переконання, аліменти повинні стягуватися з моменту визнання його батьком дитини, тобто з моменту ухвалення судового рішення, а не з часу пред’явлення позову.
Апеляційний суд частково погодився з його доводами. Колегія суддів зауважила, що у позовній заяві жінка вказувала про перебування з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах протягом червня-вересня 2024 року, а не на час народження доньки. Відповідно до статті 13 ЦПК України у суду не було процесуальних підстав для встановлення такої обставини, оскільки позивачка не посилалася на неї як на підставу позову.
Крім того, апелянт зазначив, що перебуває в зареєстрованому шлюбі, що виключає встановлення обставини щодо його перебування у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою.
Висновок суду у частині рішення щодо дати початку стягнення аліментів апеляційний суд визнав обґрунтованим. Суд звернув увагу, що відповідно до частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – з дня подання такої заяви.
З повним текстом постанови апеляційного суду у справі № 683/1543/25 можна ознайомитися у ЄДРСР.
Пресслужба Хмельницького апеляційного суду

