Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
«А це справжній суд?!», – 5-класниця Віка із Хмельницького НВК №7 щиро по-дитячому не приховує захват, щойно переступивши поріг Хмельницького апеляційного суду. Емоції переповнюють: хтось відверто дивується, хтось радісно сміється, а хтось навпаки – серйознішає. Ще б пак! Усі вперше у справжньому суді.
Коридори і кабінети храму Феміди наповнюють дитячі голоси. На маленьких гостей вже чекають помічниця голови суду Аліна Вінярська та помічниця судді Наталія Гавриленко: розповідають про те, з чого починаються відвідини суду, хто і як допомагає суддям чинити правосуддя, які права і обв’язки мають діти в Україні, знайомлять з атрибутами судової влади.
За мить юна аудиторія захоплено завмирає – до них заходить справжня володарка мантії. Суддя Хмельницького апеляційного суду Наталія Федорова щиро ділиться з школярами спогадами про те, що переконало її, ще зовсім дитину, стати суддею, який шлях потрібно пройти до омріяної професії.
Школярі притихли і з відвертою цікавістю слухають суддю. «А бути суддею важко?», – порушує тишу п’ятикласниця. «Кожна професія по-своєму важка: і вчителя, і лікаря, і судді й інші. Просто потрібно любити свою роботу, любити людей», – одразу ж зауважує Наталія Федорова, нагадавши, що аби стати гарним фахівцем, потрібно насамперед багато і добре вчитися.
Після знайомства із суддею діти й собі приміряють навчальні мантії та сідають у суддівські крісла, свої місця займають і решта учасників процесу – розпочинається ігрове судове засідання. На півгодини школярі стають суддями, адвокатами, прокурорами, свідками, позивачами й відповідачами, щоправда, не справжніми – а героями з відомого мультфільму.
Прес-служба Хмельницького апеляційного суду